В одній з найгарячіших точок фронту тримає оборону від російської орди 40-й окремий стрілецький батальйон Збройних сил України – учасник Харківського контрнаступу. У 2022-му тримав оборону на Балаклійщині в населених пунктах Чепіль, Залиман, Норцівка. Зараз це передові позиції Куп’янського району. Цей стратегічний напрямок оповитий водночас увагою й тривогою суспільства, бо це так звані ворота до Харківської області.
Про стан справ на Куп’янському фронті – в інтерв’ю з Прометеєм, комбатом 40-го ОСБ ЗСУ Олександром Сушком. Як відомо з власних джерел, Олександр Володимирович не полишав військової служби та бойових побратимів навіть в період реабілітації після тяжкого поранення. Протягом певного часу змушений був пересуватися на візку та, попри це, продовжував знаходитись на «нулі». Про це воліє не говорити, натомість говорили про те, що допомагає триматися, про важливість дронів, про відносини з місцевими та про кінець війни.
Військові будні – це складна «робота», яку не можна порівнювати ні з чим. На перший погляд, може здаватися, що кожен попередній день схожий на наступний, але це не зовсім так. Ворог змінює тактику, виникають нюанси, які необхідно враховувати.
На фронті одна дія залежить від іншої, а діяльність всього батальйону, а іноді й життя побратимів, залежить від тих чи інших рішень. Саме тому, щоденні військові будні складаються з таких факторів, як аналіз, планування та проведення бойової роботи. Разом з цим, важливою повсякденною роботою є забезпечення всім необхідним бійців нашого батальйону – починаючи від харчування, закінчуючи боєприпасами. Окремо, необхідно виділити взаємодію з волонтерами, яка щоденно має місце у нашому повсякденні.
На війні будні мало чим відрізняються від вихідних, яких, до речі, немає. На війні немає такого поняття, як свята чи день народження. Ми робимо бойову роботу постійно, незалежно від пори року чи часу доби. Нам необхідно вибивати ворога з наших земель 24/7 та сім днів на тиждень.
- Розкажіть свою історію на цій війні.
Повномасштабне вторгнення я зустрів знаходячись з ввіреним мені підрозділом, який виконував бойове завдання на Луганщині в зоні ООС. Головною нашою задачею було тримати оборону на трасі Луганськ-Лисичанськ. Ми готувались виходити на ротацію, але ворог змінив плани, і ми залишились на цій ділянці фронту вже у час повномасштабного вторгнення. Протягом тривалого періоду проходили інтенсивні важкі бої.
У квітні 2022 року я очолив новий підрозділ – 40-й окремий стрілецький батальйон Збройних сил України. З початку утворення нашого батальйону була проведена велика робота з його формування, налагодження взаємодії на всіх ланках логістики та, відповідно, виходом на «0». Влітку 2022 року наш батальйон тримав оборону в населених пунктах Чепіль, Норцівка, Залиман, що на Балаклійщині Ізюмського району. Під час контрнаступу у вересні 2022 звільняли н.п. Щурівка, Вільхуватка, Довгалівка. Зараз тримаємо оборону на передових позиціях Куп’янському району Харківської обл.
- Фронт – це рутина, тяжка й небезпечна. Що допомагає підтримувати дух, звідки черпаєте сили?
Для кожного воїна важливо мати мотивацію, не падати духом та відновлювати свої сили. Якщо сказати особисто, то для мене дуже важливо, по можливості, спілкуватися з рідними: дітьми, батьками та друзями, які залишились за нашими спинами. Це моя підтримка, мої сили та жага до життя.
У деяких воїнів нашого батальйону домівки та рідні залишились в окупації, а хтось воює з 2014 року. Попри всі труднощі, ми розуміємо, що можемо визволити нашу землю від загарбників. Ця думка дуже гріє, надає впевненості та рішучості при виконанні бойових завдань. Нам є за що боротися!
- Розкажіть про хлопців, які служать. Це не тільки військові, які професійно навчались військовому ремеслу, а й…
Професійних військових в нашому батальйоні майже немає. Батальйон формувався з мобілізованих. Більшість добровольців прийшла ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Так, звісно, що певна частина мобілізованих – це колишні контрактники, учасники АТО й ООС, офіцери запасу, але, разом з цим, більшість військових – це ті, що служили строкову службу колись давно.
Не у всіх мобілізованих на момент повномасштабного вторгнення була хоча б мінімальна підготовка. Юристи, адвокати, вчителі, підприємці, айтівці, водії, будівельники – це основні професії, які можна зустріти серед військових мого батальйону. Хлопці опанували військову справу під час формування батальйону та ведення бойових дій.
- Чи стоїть питання забезпечення? І чого потребують військові?
Питання забезпечення майже відсутнє, оскільки держава забезпечує майже всім необхідним на високому рівні. Звісно, є такі речі, яких потребує ситуація.
Наприклад, і ворог, і ми застосовуємо, FPV дрони-камікадзе. Вони не стоять на озброєнні, тому потрібно просити допомоги у волонтерів. Найбільша потреба зараз – це інноваційні засоби типу БПЛА, FPV, засоби РЕБ. Коли підрозділ виконує бойові задачі, то він потребує всього, бо ніколи не знаєш, що буде за секунду. Наприклад, дуже часто під час обстрілів горять речі та б’є уламками майно, тому дуже важливо відновлювати техніку, авто, речі тощо.
Ведення бойових дій не стоїть на місці. Інноваційні потреби, деякі речі, які не прийняті в ЗСУ, ми їх здобуваємо за допомогою друзів і волонтерів.
- Як налагоджений побут військовослужбовців?
Побут військовослужбовців – важлива частина військових буднів. Саме тому, в пріоритеті максимально його покращувати.
Останнім часом зусиллями волонтерів на забезпеченні в нас з’явився мобільний лазне-пральний комплекс, де хлопці можуть скупатися, випрати й посушити речі. В цілому ж, наш побут – аскетичний, воєнний. Втім, розуміло, що одягнутий і ситий військовий буде думати про захист Батьківщини, і це робити максимально якісно та з великими втратами ворога, а не буде шукати їжу та одяг.
- Куп’янський напрямок. Чи здатні наші війська утримати оборону і запобігти просуванню росіян на території Харківської області?
Куп’янський напрямок для ворога – стратегічно важливий. Тому протягом вже досить тривалого часу “рашисти” намагаються повторно окупувати Куп’янськ. Варто розуміти, що ворог сильний і має великі ресурси.
Бувають ситуації, коли для збереження живої сили, життя побратимів та більш вигідного розташування військ, необхідно відійти від того чи іншого населеного пункту або розташування (провести тактичний маневр перегрупування для захоплення більш важливої висоти чи ділянки місцевості).
Куп’янск однозначно буде Україна! Бійці мотивовані не допустити втрат позицій, тому йде постійна робота з удосконалення позицій. Ми знаходимо нові методи ураження противника, для його максимальних втрат.
- Прогнози – справа невдячна, але коли, на Ваш погляд, закінчиться війна і що здатне її зупинити?
На мою особисту думку, війну зупинить тільки 100-відсоткова перемога України. Скоріша перемога залежить від єдності нашого народу і його настрою. Ми зможемо перемогти в цій війні, захистити свободу, незалежність та територіальну цілісність держави.
- Як складаються відносини з місцевими? Випадки колабораціонізму – чи поширене це явище на території, максимально наближеній до кордону з країною-агресоркою?
На нашому напрямку з місцевим населенням гарні відносини. Ми допомагаємо їм, а вони – нам. Наприклад, ми допомагали з евакуацією населення та надавали місцевим різні медичні препарати та меддопомогу. Коли почались бойові дії у Дворічанській громаді, була покинута пекарня, і наш батальйон силами військовослужбовців налагодив можливість випікання хліба.
Була велика нестача логістики, населення було складно забезпечити навіть хлібом, тому ми виготовляли хліб і роздавали місцевому населенню. Однак, траплялися випадки, коли ловили колаборантів, які ховались від поліції та удавали, що не встигли виїхати під час евакуації. Велику подяку необхідно висловити місцевим жителям, які підказували, хто працював з загарбниками. Під час надходження такої інформації, ми передавали її відповідним органам.
- Розкажіть про значення волонтерського руху.
Ми знаходимось у постійному контакті з волонтерами. Особливо хотілося б виділити співпрацю з благодійним фондом «Даруй Добро», з яким наш батальйон працює майже рік. Цей фонд робить величезний внесок в подальшу перемогу. Волонтери допомагають нам різними інноваційними засобами, в прямому сенсі забезпечують технічними засобами такими як дрони, засоби спостереження, знаходять та привозять для нас автівки, оргтехніку та інше. Ми намагаємось постійно взаємодіяти з ними. Це неймовірні люди, які роблять свою справу не за гроші чи якесь визнання.
- Дякую за розмову, щирі вітання з прийдешнім Днем Збройних сил України та низький уклін!
Коментарі