До війни мешканка Харківської області Альона Новікова жила звичайним життям. Отримувала три вищих освіти, виховувала разом з чоловіком маленьких дітей та піклувалася про свій “маленький звіринець” — собаку, котів та шістьох коней.
Саме коні завжди були її пристрастю. Першу кобилу дівчина отримала на свій 21-й день народження – у подарунок від чоловіка. На відміну від деяких власників, які використовують цих тварин як забавку, або як засіб заробляння грошей, Альона обрала свідомий шлях. Вона звернулася до кінно-спортивної школи у Малій Данилівці під Харковом, щоб отримати там необхідні знання.
“Саме там мене навчили всього, що я знаю про коней. Мене навчили їздити верхи, поводитися з кіньми, доглядати та лікувати”, – розповідає мешканка Харківської області.
Дергачівська кінно-спортивна школа на базі зооветакадемії існує ще з радянських часів. Для учнів вона була безкоштовною, але натомість вони мали допомагати у догляді за тваринами. Саме тому випускники цієї школи не лише вміли їздити верхи, а й знали все про своїх чотириногих друзів.
Але для Альони навчальний заклад став справжньою родиною. Саме тут дівчина зустріла подругу, яка в подальшому стала її кумою, саме тут вона отримала досвід організації спортивних змагань.
Тому з початком повномасштабної війни вона не могла кинути свою “другу родину” напризволяще. Втім, спершу від російських обстрілів потрібно було рятувати своїх близьких.
На момент російського вторгнення Альона разом з чоловіком і трьома маленькими дітьми знаходилася у Дергачівському районі.
“Ми були перші, хто зустрів ворога. Ми бачили першу танкову атаку, коли бронетехніка проривалася з Бєлгорода. Вони кружляли навколо нашого села, де ми були з трьома маленькими дітьми, з собаками, котами та кіньми. Одразу зникла електрика, вимкнули опалення, перебили всі вежі мобільного зв’язку і ми залишилися в облозі”, – згадує Альона Новікова.
Щоб отримати хоч якусь допомогу, дівчина вирішила ризикнути і пішла пішки в найближче місто Дергачі. Там ще був мобільний зв’язок і нашій героїні вдалося знайти людей, які евакуювали її чоловіка та маленьких дітей. Сама Альона вирішила залишитися з тваринами.
Наступні два тижні вона провела під постійними обстрілами, без опалення та електроенергії. До села дійшли чутки, що сусідній населений пункт окуповано, і російська артилерія обстрілює звідти Харків. Тоді дівчина вирішила тікати разом зі своїми тваринами.
“Ніхто не зголосився приїхати та забрати мене з кіньми. Всі боялися – і в тих умовах це було нормально. Приїхали мої друзі на маленькій “Шкоді”, ми склали туди кілька пакуночків дитячих речей, завантажили моїх котів та собаку. А коней я взяла в руки і ми пішли геть звідти. Дійшли до зооветеринарної академії, де я лишила своїх коней – бо вірила, що війна скоро скінчиться”, – розповідає Альона.
На той час навчальний заклад, звісно, не працював. Співробітники, які залишалися з тваринами, розводили багаття та намагалися вижити в майже середньовічних умовах. Сама Альона разом з родиною поїхала спочатку на захід України, а згодом у Польщу.
“Я не могла вчинити інакше, бо кожного разу як щось вибухало, моя дворічна донька починала битися в істериці. Вона нічого не їла та не пила, крім молока. Тому ми були вимушені рухатися кудись до безпечних місць”, – каже Альона.
Але думка про покинутих коней не залишала її. Останньою краплею став дзвінок від тренера, яка побачила загибель людини під час роздачі гуманітарної допомоги. Стало зрозуміло, що в умовах постійних обстрілів тварини знаходяться у смертельній небезпеці.
Тоді Альона знайшла людину, яка погодилася вивезти коней на спеціальному транспорті. Це було дуже ризиковано – фургон дуже гучний та привертає багато уваги. Але водію все ж вдалося доправити шістьох тварин до Дніпра.
Втім, під вогнем залишалися коні, які належали біотехнологічному університету (саме до його складу взимку увійшла зооветеринарна академія). Керівництво новоствореного вишу нічим не змогло допомогти. Тоді дівчина вирішила на свій страх та ризик евакуювати 50 коней.
Вартість порятунку лише однієї тварини склала 6000 гривень. Причому за один раз можна було вивезти лише п’ять коней. Тоді Альона звернулася до своїх підписників в Instagram, а також до благодійних фондів. Спільними зусиллями вдалося зібрати необхідну суму.
“Декілька разів коневоз разом з кіньми потрапляв під обстріли. Він був весь у дірках. Під час останньої ходки водій дуже боявся, що тварини і він сам загинуть. Але всіх вдалося вивезти”, – розповідає Альона Новікова.
Втім, вже скоро перед організаторкою евакуації постала інша проблема: грощі, які вдалося зібрати, швидко закінчилися, а тварин необхідно було утримувати, годувати та лікувати. Якщо спочатку утримання однієї тварини коштувало 125 гривень на день, то зараз, через вартість палива і кормів, ціна зросла до 200 гривень.
“Мабуть, була б можливість знайти утримання трохи дешевше. Але спортивні коні звикають до певних умов проживання. І якщо змінити ці умови – вони починають хворіти. Коли ж кінь хворіє – йому потрібні літри ліків, крапельниць та уколів. Тому дорожче вийде поставити коня в погані умови, а потім лікувати”, – розповідає дівчина.
Більш того, наближається зима, а спортивні коні не зможуть пережити її на вулиці. Повернутися додому вони теж не мають можливості, бо нещодавно на територію зооветакадемії прилетіла ракета з “Іскандера”.
Раніше кошти на утримання тварин та заготівлю кормів на зиму виділяла держава. Але зараз на луках, де збирали сіно для коней, повно мін та боєприпасів. До того ж неподалік знаходяться російські окупанти і будь-якої миті можуть розпочати обстріли. Не можна й роздати тварин добрим людям – попри все вони залишаються власністю держави.
Тому Альона розпочала новий збір коштів на тварин, які належать державі, але вже стали їй як рідні.
“Рахуємо: 200 гривень на одного коня в день. Крім утримання, ми сплачуємо ще приблизно 500 гривень на місяць на обробку копит. Якщо їх не чистити, то коню буде дуже боляче і він хворітиме. Час від часу також викликають ветеринарного лікаря. Тобто, приблизно 6000 гривень потрібно на місяць на одну тварину. А їх 50”, – каже Альона.
Дівчина планує зібрати 100 тисяч гривень. Ця сума дозволить сплатити утримання коней до вересня. Знайти реквізити для перерахування коштів можна тут.
Матеріал підготовлений за підтримки International Media Support IMS
Оригінал статті – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/vony-dlya-mene-rodyna-divchyna-z-harkova-vryatuvala-z-pid-rosijskyh-obstriliv-ponad-50-konej
Коментарі