Кунсткамера. Справжня кунсткамера. Я не можу повірити, що це може бути у третьому десятилітті третього тисячоліття.
Країна величезна, яка живе хрипом ненависті до всіх довкола. Яка історично воювала та продовжує воювати на чужих землях. Яка виховує вже надцяте покоління дітей у переконаності, що життя та комфорт людини нічого не варті у порівнянні з цілями державної машини. Яка сіє хаос та руйнування, усюди, куди приходить когось рятувати. Країна, яка не бреше тільки в одному: вона справді несе “російський мір”, тільки це “російський мір” Достоєвського та Салтикова-Щедріна.
Сто сорок мільйонів населення. За найоптимістичнішими прогнозами сто тридцять із них схвалюють дії своєї влади. Вони вважають, що зайвий гектар чужої землі та зайвий виготовлений на заводі танк – це ті стигмати, якими має покриватися країна-богоносець. У XXI столітті поняття якості життя їм чуже. Вони живуть поняттями великості держави, що мають на увазі десуб’єктивізацію та деградацію особистості, і не бояться цієї перспективи. У них вчителі називають ворогами народу репресованих поетів, підлітки одержують терміни за комп’ютерні ігри та репости, у них у райвідділах забивають на смерть і катують так, що Малюта Скуратов посивів би. Вони змушують відмовлятися від своїх солдатів, яких ховають як собак у безіменних могилах.
Чи це турбує сто тридцять мільйонів? Ні. Їх турбує, скільки хлопчиків у трусиках розіп’яли НА Україні, бо треба ж увійти та в’їбати цим фошистам, розмазати, роздавити, улюлю, салоуронили, какли без газу замерзнуть, щеневмерліки, країна404 і тонни, тонни, тонни іншого інформаційного калу, який вони поглинули зі своїх телевізорів, а потім ретранслювали у наш бік. Ненависть, ненависть, зневага та огида, замішана на страху.
Тому що поліцейська держава. Держава, де єдиний соціальний ліфт – це силові структури. Де будь-яка людина у формі, нехай навіть охоронця в ОСББ, всесильніша і статусніша за будь-яку іншу людину. Не дай боженька нікому жити в темряві поліцейської держави, і це найгірша кара, яку росіяни самі накликали на себе своїми руками. Це ви зараз не путіна підтримали, хлопці, це ви зараз прокляли майбутнє своїх дітей, тому що немає майбутнього у країни, де переважна кількість зафіксованих у поліції катувань припадає на пахову область та анус. Чи розумієте, громадяни росіяни, майбутнє дітей несумісне з тортурами ануса, проти яких свого часу не вийшли їхні батьки.
З фізичною огидою дивився сьогодні і цирк потвор на Совфеді, і самолюбну промову плешивого психопата. Старе, замшеле, що живе наративами минулого століття чмо, яке уявило себе месією. Обіссалися, з понівеченими лакейськими утисками пиками члени Радфеда, салтиківські безглузді ляльки, противні навіть своєму господареві.
І багатомільйонний натовп завойовників з дивана. Це ви вигодували енергією своєї ненависті ваших кремлівських упирів. Без вас вони були б неможливими.
Не знаю, що ви почнете говорити своїм дітям, коли у дитячих магазинах перестануть продавати дитячу військову форму. Я знаю, що ми вже говоримо: це ми на нашій землі. Це наш дім. Це нас сюди прийшли вбивати.
Ми лінива, і тому дуже миролюбна нація, але ви навіть не розумієте наш рівень ненависті зараз. Холодна, важка, ртутна ненависть.
До вас, що повірили вашим упирям, що щоб зробити нас краще, потрібно нас трошки побивати. І ви прийшли повбивати. Поки що фігурально, але в особі вашого психопата, який підписав сьогодні визнання ололореспублік. Ви прийшли до нас будувати свою недоімперію. Це буде квиток в один кінець – вас вчили жертвувати собою на благо країни.
А ми зберігаємо спокій і чекаємо на вас. Наші лопатки упираються у двері нашого будинку.
Welcome. Вам буде недобре.
Коментарі