В рамках цієї рубрики ми гуляємо по одній з улюблених вулиць Харкова і розповідаємо, в яких з розташованих там закладів можна смачно поїсти по дорозі. Сьогодні у фокусі — Мироносицька.
Спочатку було кладовище — Мироносицьке. Це перше міське кладовище трьох парафій, яке було побудовано після 1771 року на Сумській дорозі за старим валом. Через десять років поруч з’явився особливий цвинтарний храм в ім’я дружин мироносиць. Цвинтар швидко заповнився і його довелося закрити в 1803 році, храм вже неодноразово перебудовували, а в 1930 році його підірвали більшовики. До війни тут було тролейбусне депо, потім з’явився Дзеркальний струмінь, а після цього — знову храм, який змінив звичний “листівковий” вигляд пам’ятки.
Від Дзеркального струменя прямуйте вгору по Мироносицькій: на розі з вулицею Гіршмана зберігся особняк за проєктом Покровського 1875 року побудови. Зараз там знаходиться господарський відділ Управління внутрішніх справ. А через дорогу — вже будинок, де жив власне Леонард Гіршман — відомий лікар-офтальмолог.
Низка відомих закладів на вулиці починається з Шоті (вул.Мироносицька, 12). Їжа тут все ще непогана, а ціни приємні. На обід візьміть шурпу або мангал, а ще чахохбілі або кубдарі.
Будинок №21 навпроти був побудований купцем Абрамовим в 1880-е. Але наступний власник дворянин Адольф Пітера приблизно в 1910-му реконструював його за проєктом архітектора Олександра Ржепішевського. Зараз будинок також відреставрований (на відміну від сусідніх особняків, які повільно занепадають).
Прямуючи вище, ви пройдете повз харківський НДІ метрології — одного з найстаріших в Україні. Починався він з першої в Україні повірочної палати, відкритої в 1901 році з ініціативи Менделєєва. До революції тут проводилися повірка та таврування найпростіших мір і ваг Харківської та сусідніх губерній. У 192- му тут була українська головна палата мір і ваг, зараз — науково виробниче об’єднання “Метрологія”. А сама будівля відома ще й тим, що над головним входом висять найточніші в Україні годинники, які показують час з похибкою всього в одну секунду за мільйон років.
Поруч з ним знаходиться Irish Pub (вулиця Мироносицька, 46) — найстаріший та в цілому кращий в місті. Крім довгоочікуваної пінти Guinness візьміть оселедець з картоплею, яйцем, буряком та будьте щасливі.
Через дорогу від пабу знаходиться красивий особняк (вулиця Мироносицька, 47). Побудували його в 1912 році за проєктом архітектора Михайла Піскунова.
Вище по вулиці знаходиться Будівля грузинського ресторану Puri Chveni (вулиця Мироносицька, 52) — це, на думку харківських архітекторів, приклад хорошої реставрації від бюро YOD design. Будівля побудована в 1890-му і на початку минулого століття належала батькам відомого харківського композитора і заступника директора Московської консерваторії Семена Богатирьова. Довгий час воно виглядало жахливо, але реноватори відшліфували та оштукатурили перший поверх, не змінюючи пластику цегляного фасаду і не додаючи кричущі елементи. Також в будівлі замінили перекриття і дах — її частково зробили скляною, щоб додатково висвітлити другий поверх. Старі двері відреставрували, а вікна замінили, але рами зробили темними — вони не виділяються, і це виглядає гармонійно.
Зайдіть всередині в сонячний день та замовте на обід хінкалі з осетриною або рапанами. А, може, хачапурі з сулугуні на шампурі?
Кафе Красиво Їсти (вулиця Мироносицька, 54) теж працює в особливому місці. У двоповерховому флігелі у дворі цього будинку знаходилася квартира наших знаменитих авіаторів — Степана Гризодубова та його дочки Валентини. Зараз там розташований обласний комітет космонавтики та аерокосмічний клуб. У самому ж “Красиво Їсти” можна знайти кращі веганські десерти в місті, Наприклад, кеш’юкейкі, а ще й красиві боули. Спробуйте також Haiku Drinks — новий проєкт з корисними напоями на основі какао.
Якщо ж під час прогулянки є настрій скуштувати індійську кухню, то серед усіх студентських забігайлівок та кітчевих ресторанів у місті вигідно виділяється Goa indian food (вулиця Мироносицька, 57). І якщо це для вас перший досвід, то замовте тхалі меню з рисом, коржем і базовими закусками. А якщо каррі для вас — це звичайна їжа, то спробуйте, наприклад, навратан кома з дев’яти інгредієнтів (як вам папайя зі спаржею під одним соусом?).
Чим вище по Мироносицькій, тим красивіше — тільки подивіться на цей особняк на розі Каразінської та Мироносицької, 58. Він побудований на початку XX століття шведським консулом та купцем Мюнхом, але архітектор (мабуть, теж іноземець) залишився невідомий. У 1990-і тут працював будинок чаю “Камелія”, тому багатьом споруда більше відома як “Чайний будиночок”. Будівля не в найгіршому стані, і хотілося б, щоб вона потрапила в хороші руки.
Йдемо ще вище — і бачимо будинок № 92 за проєктом Олексія Бекетова — раніше тут було Товариство взаємодопомоги трудящих жінок. Будівля, крім Мироносицької, виходить ще й на вулицю Чернишевського. За задумом академіка, ця будівля замикала трикутник вулиць, що сходився. А зараз тут знаходиться один з корпусів університету сільського господарства.
Закінчити зимову прогулянку було б здорово гарячим супом. Якраз поруч в’єтнамці недавно відкрили скромне кафе Rice (вулиця Мироносицька, 94) — їх багато хто вже вважає найсмачнішим в місті.
Коментарі