За 15 кілометрів від Харкова, в селищі Циркуни, знаходиться найбільша ферма з розведення равликів в Україні. Кореспондент Newsroom побував на місці та розпитав засновника підприємства “Snails-House” (“Укрравлик”) про особливості незвичайного бізнесу.
Від хобі – до бізнесу
До того як відкрити ферму равликів харків’янин Валерій Ігнатов займався будівництвом. Замовлень і роботи було досить, але працьовитість і заповзятливість підштовхнули чоловіка до рішення відкрити свою справу. Вивчивши ніші місцевого бізнесу, Валерій зупинився на геліцекультурі – розведенні равликів.
“У 2012 році в Україні, наскільки мені відомо, цим видом фермерства не займався практично ніхто. Унікальність, рентабельність і відсутність значних капіталовкладень зіграли основну роль при виборі напрямку бізнесу”, – розповідає Валерій.
Вивчивши літературу про геліцекультуру та поспілкувавшись з досвідченими колегами-фермерами з Іспанії, Франції та Польщі, чоловік зважився купити пробну партію равликів роду Helix.
“Спочатку я закупив невелику кількість маткових особин сортів Helix aspersa Maxima і Muller (середземноморський равлик). Перша партія мені обійшлася приблизно в $500. Міні ферму просто неба я вирішив організувати в селі, де мені у спадок від бабусі дістався будинок. Облаштувавши будиночки для черевоногих і посіявши траву для вигодовування, я поодинці став вирощувати равликів. Тепер розумію, що починати варто відразу з закупівлі молодняку, минаючи етап розведення за допомогою маточного стада”, – ділиться чоловік.
Замість будиночка в Іспанії: викладачка ЗВО заснувала молочну ферму під Харковом
За словами Валерія, перший досвід у геліцекультурі виправдав очікування та вкладені гроші. Надихнувшись успіхом, підприємець вирішив збільшити обсяг виробництва й орендував у селі Циркуни невелику земельну ділянку. Спочатку це були два гектари, але з кожним роком територія збільшувалася. Щоб равлики росли як треба, потрібно врахувати безліч чинників: склад ґрунту, температурний режим, вологість, особливості підгодівлі, а також хвороби та шкідників.
“Равлик – нічна тварина. Найкраще себе почуває на ґрунті з чорнозему та піску. Вдень вона спить або уникає прямих сонячних променів. Харчується молюск загалом вночі. Улюблена їжа – трава перко, в якій оптимальна кількість корисних речовин і мікроелементів. Нею ми засівали всю територію поля. Також уздовж будиночків розкладаємо комбікорм. У посушливі періоди поле потрібно зрошувати, інакше тварина може загинути. Для цього ми обладнали спеціальну систему з невеликим озером у центрі ділянки”, – розповідає Валерій.
Одні з головних ворогів фермера – птиці. Зграя, що мешкає неподалік, здатна знищити більшу частину особин менше, ніж за сезон. З такою проблемою одного разу зіткнувся колега Валерія з Польщі. Іноземний фермер за одне літо втратив 70% равликів. Щоб відлякувати пернатих, харків’янин на полі використовує “лякалки”, які застосовують на аеродромах. В один із сезонів на фермі жив кінолог з собакою, що реагувала на птахів. Цей метод виявився ефективним, але занадто витратним.
Маленька ферма виросла у велике господарство
Сьогодні на фермі “Snails-House” (“Укрравлик”) вирощують черевоногих на 30 гектарах – це найбільше підприємство в Україні. Велику частину часу на фермі працюють п’ять людей – це робітники й охорона. У період збору врожаю штат розширюють до 20 співробітників.
“Гаряча пора триває з серпня по кінець вересня. Люди ходять вздовж будиночків і збирають досягла товарного вигляду равлика. У зрілої особини на панцирі формується так званий козирок. Досвідчений збирач може з першого погляду визначити потрібну стадію. За зміну одна людина може зібрати до 200 кілограмів. Потім черевоногих в ящиках складають в спеціальному приміщенні. Там вони проходять чистку і впадають в анабіоз. Після цього їх вантажать в автомобілі та відправляють замовнику. Попри те, що молюск може перебувати в стані сну кілька місяців, в інтересах виробника доставити равлика покупцеві якомога швидше. За час анабіозу кожна особина може втратити у вазі від 10% до 25%”, – ділиться Валерій.
Залишив роботу в IT, щоб стати фермером: історія успіху
Найчастіше харківських равликів купують ресторатори з Іспанії та Франції. Найбільший попит мають молюски, які досягли в діаметрі 3-4 сантиметрів. До пандемії на європейський ринок равликів зайшли продавці з Африки, де молюсків не вирощують, а буквально збирають в лісі. Вони демпінгували нішу, пропонуючи свій товар по $1 за кілограм проти української ціни – $2-3. Але африканський равлик значно більший тутешнього. За словами Валерія, попри те, що в країнах Євросоюзу особи більші ніж волоський горіх вважаються небажаними, це стало відчутною проблемою.
Пандемія вдарила по бізнесу
Під час введення карантину бізнес Валерія стало лихоманити. Чоловік зізнається, що останнім часом кількість замовлень різко впала. Пандемія вдарила по ресторанному бізнесу та власникам закордонного громадського харчування довелося сильно затягнути паски.
“В Україні культура споживання равликового м’яса поки не набула популярності. За минулий рік в нашій країні нам вдалося реалізувати всього 100 кілограмів равликів. Для порівняння: до карантину в середньому за сезон ми експортували за кордон кілька десятків тонн черевоногих. Зараз продажі впали до нуля”, – нарікає підприємець.
Але опускати руки Валерій не збирається. За роки практики його команда розробила унікальну технологію вирощування черевоногих. У неї входить повний пакет інструкцій і бізнес-план під будь-який масштаб ферми. Кожен охочий може звернутися із запитом і отримати базові знання, поголів’я молодняку й унікальний комбікорм для равликів на певний період. Крім цього, Валерій регулярно організовує екскурсії на свою ферму.
Харківські дизайнери створили успішний бізнес і продають свої меблі в Європу та США
“У листопаді минулого року “Snails-House” (“Укрравлик”) встановила рекорд України у сфері науки, й технологій та офіційно підтвердила статус найбільшого підприємства з вирощування равликів. Ферма знаходиться в дуже мальовничому куточку Харківської області й ми з задоволенням приймаємо гостей з усіх регіонів України. Навесні, влітку та восени тут є на що подивитися. Наші співробітники для відвідувачів влаштовують дегустацію страв з равликів, також включена розважальна програма”, – розповідає Валерій.
Зараз підприємець розглядає можливість власного виробництва консервованого та замороженого м’яса равликів, а також ікри. Крім цього, фірма розвиває косметологічний напрямок і виробництво сировини з равликового муцина – слизу молюска, багатого корисними речовинами для шкіри людини.
“У майбутньому ми плануємо створити на території ферми невелику колаборацію з виробниками домашнього сиру та вина. Можливо, це буде маленький ресторан, куди можна буде прийти з сім’єю, спробувати якісні та натуральні страви, поринути у затишок і тишу заміського вечора. На жаль, поки складно передбачити наслідки пандемії та карантину. Равлики скоро почнуть просинатися, а ми починаємо готуватися до нового сезону”, – підсумував Валерій.
Коментарі