Харків’ян кличуть на прем’єру.
Балет “Спартак” Арама Хачатуряна український балетмейстер Георгій Ковтун поставив у Михайлівському театрі (колишній МАЛЕГОТ в Санкт-Петербурзі) ще в 2008 році.
У Харкові “Спартак” двічі (1967, 1979) ставив киянин Анатолій Шекера, а на прем’єрі був присутній знаменитий автор музики (він навіть диригував першою дією). Звичайно, в ті часи волелюбні ідеї роману Рафаелло Джованьолі “Спартак” і його балетне втілення були пов’язані з утопічними планами радянського ладу зробити весь світ вільним від рабства та гноблення. Але загальнолюдська сутність трагедії Спартака та його товаришів на тлі Римської імперії, що занепадає, була набагато очевиднішою й емоційно переконливішою.
Представник нової генерації балетмейстерів, бунтар і фантазер, а за професією також каскадер, Георгій Ковтун, був натхненний насамперед буйними ритмами й терпкими гармоніями вірменського композитора. В результаті він створив динамічні, що підкорюють темпераментом сцени оргій і битв, любовні сцени та дует розбрату, щоб показати нові, сучасні смисли картин з минулого. Він ставить масові сцени так, що натовп стає виразником єдиного пориву, і водночас встигає дати індивідуальні характеристики кожного з артистів.
Вперше ми почуємо оновлену балетну партитуру, де зазвучить і почне рухатися на сцені потужний двигун дії хор – на сцені одночасно знаходитимуться близько 200 осіб. Навіть звуки битви – брязкіт мечів, войовничі вигуки та гаряче дихання натовпу будуть у виставі прирівняні до елементів сценічної партитури. Незвичайно виразні у Ковтуна й любовні сцени, віртуозні майже акробатичні підтримки, які викликають гучні оплески залу для глядачів. Балетмейстер склав і нове лібрето, в якому не просто змінив імена багатьох персонажів, але по іншому інтерпретував образи, вчинки та сподівання героїв. Яскравий, провокативний, насичений подіями, спектакль Георгія Ковтуна об’єднує драму й танець, музику та спів, акробатику й каскадерські трюки.
Коментарі