Зараз метробудівники зводять 31 станцію харківського метро, яка спростить поїздки жителям Верещаківки й Одеської. Запуск станції відкладається не перший рік. Виною всьому – фінанси, які вносять корективи в плани чиновників і будівельників. Newsroom згадав, як будувалися попередні станції харківського метро та як вони могли виглядати при необмеженому бюджеті.
Топ-5 найвідоміших мерів в історії Харкова
Найбільше станцій, які виглядають не так, як спочатку задумали архітектори, на Олексіївській лінії. Коли почали прокладати тунелі в напрямку наймолодшого спального району міста, у 90 у країні вибухнула економічна криза. У проєктах змінювалося багато: від елементів оздоблення та матеріалів до зміни всієї конструкції станції.
Станція метро “Наукова”
Першою в списку стоїть станція, яка через брак фінансування перетерпіла незначні зміни. Червону стрічку на “Науковій” перерізали 6 травня 1995 року.
У первинному проєкті цю станцію підземки планували назвати “Проспект Леніна” за тодішньою назвою вулиці, вздовж якої будувалася гілка. Тоді місце мало спільного з наукою, як за назвою, так і зовні. Спочатку на “Проспекті Леніна” архітектори задумали рельєфні композиції на радянську тематику, які хотіли розмістити на шляхових стінах, а також на стінах другого ярусу зі службовими приміщеннями. Однак через розпад СРСР елементи втратили актуальність і від них відмовилися.
Також на станції задумали звести рельєфну стелю з алюмінієвих профілів різного кольору. Ці плани так само не вдалося втілити в життя – будівельники вирішили заощадити на дефіцитному в той час алюмінії. Замість цього стелю нинішньої “Наукової” зробили з бетонних секцій. На папері залишився й красивий вихід з метро, що веде в бік Харківського національного університету радіоелектроніки.
Проєкт виходу в сторону ХНУРЕ
У 1993 році від проєктної назви “Проспект Леніна” вирішили відмовитися. А “наукове” оформлення станція отримала тільки у 2009 році, коли деякі виходи з підземки обклеїли портретами видатних вчених.
Станція метро “Метробудівників”
Наступну станцію в нашому списку відкрили також 6 травня 1995 року. Це єдина триярусна станція в Харкові. На нижньому ярусі розташована платформа, на середньому – службові приміщення, а на верхньому – вестибюль, виходи в місто та перехід на “Спортивну”.
З’явилися фото реконструкції найбільшого ТРЦ у Харкові
При проєктуванні станції з’ясувалося, що побудувати її за типовим проєктом колоною або односклепінною не вийде. Тому зодчі навіть розглядали можливість побудувати наземну станцію, але згодом від цього відмовилися, оскільки довелося б знести всі прилеглі до траси метрополітену споруди та переселити жителів. Такої розкоші місто собі дозволити не змогло.
Нереалізований проєкт станції
У назви цієї станції окрема історія. У проєкті вона мала ім’я “Плеханівська”. При введенні в експлуатацію, станція отримала назву “Метробудівників”. У 2000 році колектив Харківського метрополітену відправив до міськради прохання перейменувати станцію “Індустріальну” та присвоїти їй ім’я радянського чиновника родом з Валок, який три роки займав пост Міністра торгівлі СРСР і ініціював будівництво метро в Харкові, Григорія Ващенка. У мерії вирішили перейменувати станцію “Метробудівників”, додавши до неї закінчення – “імені Г.І. Ващенка”. Чиновника вшанували на 16 років, а 17 травня 2016 року під час декомунізації з назви станції кінцівку прибрали.
Портрети знаменитостей: ТОП-10 муралів Харкова
Алюмінієві підвісні стелі повинні були стати особливістю Олексіївської лінії, проте через кризу тут теж відмовилися від цієї ідеї, замінивши профілі бетонною стелею з секціями. Крім цього на стінах планували розмістити металеві композиції, що ілюструють етапи становлення радянської держави. Однак після розпаду СРСР, за прикладом “Наукової” оформлення спростили. У вестибюлі тут можна помітити стіни, облицьовані сірим мармуром. Через обмежений бюджет мармуру вистачило тільки на окремі ділянки вестибюля.
Станція метро “Держпром”
Станція метро “Держпром”. Фото: Олег Тоцький (livejournal – tov_tob)
Коли проєктували станцію на нинішній площі Свободи, назву вибирали з двох варіантів – “Університетська” та “Держпром”. Але у 1991 році “Дзержинську” перейменували в “Університет”, і необхідність вибору відпала. Станцію назвали на честь Будинку державної промисловості, розташованого в десяти метрах.
Проєкт станції “Держпром”
На обробці цієї станції нестача коштів позначилася найбільше. Частина станції, а особливо вестибюль і перехід планували облицювати мармуром, але поки будівельники зводили перші дві станції лінії, на обробку “Держпрому” мармуру не вистачило. Тоді будівельники замінили дорогий матеріал плиткою на бетонній основі. Крім того, на стінах вестибюля хотіли розмістити мозаїчні композиції, але не склалося.
Станція метро “Олексіївська”
Станція метро “Олексіївська”. Фото: Олег Тоцький (livejournal – tov_tob)
Станція прийняла перших пасажирів 21 грудня 2010 року. У ранніх проєктах вона мала назву “Інтернаціональної”. Відкрити метро на Олексіївському житловому масиві обіцяли ще в серпні 2007 року, але цьому завадила нова економічна криза наприкінці 2004 року. Тільки у вересні 2009 року Кабмін виділив гроші для продовження будівництва харківського метро. Через рік станцію відкрили.
Один із ранніх проєктів станції кінця 80-х
За попереднім планом, над рейками з обох сторін платформи хотіли зробити балкони, тому зодчі запланували високі склепіння. Однак знову довелося економити: балкони прибрали, залишивши лише колони посеред платформи. Спочатку їх хотіли зробити з металу, але, підрахувавши кошторис, вибрали мармур.
Старовинні будівлі Харкова: як реанімувати 100-літнє казино та “будинок масонів”
Станція метро “Ботанічний сад”
Станція метро “Ботанічний сад”. Фото: Олег Тоцький (livejournal – tov_tob)
Тут перші потяги пустили в переддень Дня міста у 2004 році, а назва станція отримала від розташованого по сусідству харківського Ботанічного саду. Перший проєкт передбачав будівництво наземно-естакадної станції у вигляді моста з V-подібними профілями. На верхньому ярусі повинен був проходити проспект Леніна, а на нижньому розташовувалася б сама станція. З неї, судячи з проєкту, відкривався б панорамний вид на паркову зону Саржиного яру.
Зв‘язка міського середовища з ландшафтом Саржиного яру
Архітектори розглядали й другий варіант. У тілі піщано-земляної дамби хотіли побудувати підземну станцію по типу вже існуючих у Харкові проєктів. Зазвичай будівництво наземної станції обходиться дешевше, проте в цьому випадку вартість робіт росла через необхідність прибирати дамбу та будувати пішохідний міст через яр. Крім того, в такому вигляді станція вийшла б дорожчою в обслуговуванні. Скляний купол над платформою не міг довго зберігати тепло, а на опалення йшло б багато електроенергії.
Нереалізований проєкт естакадної станції
Навесні 1992 чиновники віддали перевагу проєкту станції в дамбі, як більш економічному варіанту. А у 1995 році проєкт остаточно затвердили, вирішивши побудувати типову станцію мілкого закладення. Уже при оформленні платформи архітектори, щоб не витрачати цінний мармур на прикраси колон, вирішили накласти по колах конструкцій мозаїку з дрібних керамічних елементів.
Що подивитися у вихідні: ТОП-5 фільмів, які знімали в Харкові
Станція метро “Південний Вокзал”
Станція метро “Південний вокзал”. Фото: Олег Тоцький (livejournal – tov_tob)
Першою побудованою в Харкові станцією підземки є “Південний вокзал”. Її відкрили 23 серпня 1975 року. Щоб створити перший проєкт, в місті оголосили відкритий конкурс. Перед архітекторами поставили головне завдання – створити максимально простий і лаконічний дизайн. Тому багато красивих проєктів відкинули на користь найбільш нехитрого.
Один із проєктів станції у залізничного вокзалу
У станції тільки один вихід. Була ідея побудувати тут другий вестибюль, що виходить на перехрестя вулиць Червоноармійської та Слов’янської, однак геологічні умови та інфраструктура місцевості не дозволили її реалізувати.
ТОП-5 популярних блогерів: що постять і скільки заробляють харків’янки у мережі
Станція метро “Проспект Гагаріна”
Спочатку станцію біля залізничного та автовокзалів планували облицювати рельєфною кольоровою керамічною плиткою. У плані ця станція підземки значилася під назвою “Левада”, тому на плитці зобразили польові квіти, трави та злаки, а над сходами в торцях платформи хотіли змонтувати вітражі такої ж тематики.
Початковий вигляд станції “Левада”
Ідею схвалили, але коли частину конструкцій на платформі вже покрили, проєкт розкритикував один з голів облвиконкому. Свою позицію він підкріпив доводами про те, що волошки є “шкідниками полів”. Після тривалих суперечок станцію вирішили оформити скромніше.
Робочі відбивають плитку з невгодними васильками
Незакінчене облицювання станції робочі збили відбійними молотками, та замість них стіни покрили однотонними мармуровими плитами, оскільки розробляти новий проєкт не було часу. Станції дали ім’я проспекту та відкрили 23 серпня у 1975 році, що послужило приводом для масової забудови цієї частини міста.
Коментарі