З гуртожитків в новобудови з гранітом та мармуром. Історія смартквартир у Харкові

Невелике компактне житло площею від 12 метрів квадратних. Воно складається з однієї кімнати, в якій є кухня-студія, імпровізована вітальня, яка перетворюється в спальню – саме такий формат житла назвали смартквартирами в Україні. У Харкові вони почали з’являтися у 2009 році.

З того часу смартквартири пройшли цілий ряд трансформацій. Їх поява стала справжнім рятувальним колом для ринку Харківської нерухомості після фінансової кризи 2008 року. Сьогодні це компактне житло може скласти велику конкуренцію новим традиційним “однушкам” в економсегменті.

Newsroom в партнерському матеріалі з компанією-забудовником Turkish Development Ukraine розповість історію появи та розвитку смартквартир в Харкові, яка виявилася вельми цікавою.

Апартаменти для маленької сім’ї та оренди: особистий досвід

Сергій Степаненко сам живе в “трійці” в центрі Харкова, але не так давно став власником смартквартири в новому житловому комплексі. Житло ще будується, здача запланована на літо 2022 року. У планах — ремонт.

“Площа квартири – 23″квадрата”. Планування скрізь однакова, тому я хочу там додати перегородки, щоб зонувати приміщення. Але жити в цій квартирі я не збираюся, планую здавати її в оренду. Вибрав ЖК, де будують ще й офісний простір для IT-компаній, а їх співробітникам буде зручно та вигідно жити поруч з роботою. Власне, на це і розраховував”, — каже Сергій.

За його прикладом сьогодні купують житло багато, інвестуючи в майбутнє. Для себе житло беруть переважно самотні люди, сім’ї з двох осіб.

Як смартквартири врятували ринок нерухомості

У 2008 році світова фінансова криза поклала на лопатки дуже багато ринків. Постраждала і сфера нерухомості. Люди тоді не довіряли нікому: ні банкам, ні забудовникам. У підсумку ринок практично завмер.

“Однокімнатна квартира коштувала від 40 тисяч доларів, був високий рівень закредитованості, багато кредитів стали “поганими” — і банки згодом почали вилучати нерухомість. Та й у населення на руках не було 40-45 тисяч, щоб купити навіть найдешевше житло. У багатьох залишалося близько 10-15 тисяч доларів, за які вони могли придбати ті самі єврогостинки (смартквартири. – Ред.). І ті девелопери, які почали їх будувати, проявили незвичайну прозорливість”, — говорить віцепрезидент, керівник комітету з міжнародної діяльності та заступник голови Харківського регіонального відділення Асоціації Фахівців Нерухомості України Ігор Балака.

Ігор Балака

За словами керівника компанії “ХАН (Харківське агентство нерухомості)” Світлани Якимової, смартквартири стали успішною бізнес-моделлю, яка задовольняла попит на доступне житло.

“У той час однокімнатні квартири були найдешевшими, попри те, що ціна “квадрата” була найвищою. Це було єдине житло, яке люди могли собі, в принципі, дозволити, воно завжди було у великому попиті. Крім того, основна маса наших будинків на Салтівці, Олексіївці та в інших районах спроєктовані наступним чином: в стояках під’їздів такий розподіл – дві трикімнатні квартири, одна двокімнатна та одна однокімнатна”, – говорить про причини популярності компактного житла Світлана Якимова.

А ось поява смартквартир просто врятувало ринок харківської нерухомості. Якщо в інших сегментах угоди практично зупинилися, то нове мініжитло розліталося.

Спочатку була реконструкція

У 2009 році за справу взялися бізнесмени, які дуже добре розуміли потреби ринку. Вони почали викуповувати старі гуртожитки та перетворювали їх на гостинки, які в майбутньому почали називати смартквартирами. У справу йшли також старі промислові споруди та будівлі НДІ. У роботу брали все капітально відбудоване, покинуте і те, що можна було пристосувати під житло.

“Враховуючи брак фінансування та відмову банків кредитувати такі роботи, проводили реконструкцію мало не по поверхах. Продавали житло з ремонтом, а виручені від продажу гроші перетікали в нові проєкти. Була дуже серйозна оборотність. Це був цікавий та швидкий вид бізнесу, він міг приносити й до 100% річних, а найголовніше – ці квартири були ліквідні”, – згадує Ігор Балака.
Сам процес виглядав наступним чином: девелопери та фахівці з нерухомості знаходили об’єкти, вивчали технічну та документальну сторони – що потрібно переобладнати, скільки часу знадобитися на переоформлення. За рішенням суду об’єкти вводили в експлуатацію і проводили реконструкцію, яка, в середньому, обходилася в 100-150 доларів за “квадрат” без урахування ремонту.
На деяких об’єктах будівельникам доводилося морочитися. За словами Ігоря Балаки, в колишніх адміністративних будівлях було все легко і зрозуміло. У колишніх кабінетах ставили перегородки, проводили мережі, а ось у виробничих приміщеннях з висотою стель чотири-п’ять метрів виникли складнощі. До них бізнесмени дісталися вже до 2011 року.

Епоха двоповерховості та концепцій


“Коли підібрали всі старі гуртожитки, у 2011-2012 році взялися щільно за промислові будівлі. Вони були більше за обсягом, тому їх почали бити навпіл по горизонталі – з одного поверху виходило два”, – згадує Світлана Якимова.

Світлана Якимова

У цих дворівневих смартквартирах на першому поверсі знаходилася їдальня з санвузлом, на другому – спальня. Це збільшувало прибутковість проєкту.


І вже тоді покупцям почали пропонувати житло з ремонтом. Таку ініціативу взяли на ура, точно так само, як і опрацьовану концепцію одного з перших харківських ЖК зі смартквартирами. За словами Світлани Якимової, полягала вона в тому, що будинок знаходився на закритій території. Можна було купувати квартири та довіряти їх керуючої компанії, а вона вже здавала в оренду житло замість власника.
“Залучав людей і дуже низький поріг входу — квартиру площею 15-17 квадратних метрів можна було купити за 8000 доларів”, — пояснює популярність смартквартир Світлана Якимова.

Новітня історія смартжитла

Наступний етап будівництва смартквартир — Новобудови, в яких житлові юніти підросли в площі до 17-20 “квадратів”. Сьогодні на ринку вже є пропозиції й до 30.

Це житло і реконструйований “смарт” був на піку популярності до 2017 року. За словами Ігоря Балаки, в період буму було 1000-1200 таких квартир на ринку, зараз же цифри зменшилися майже у два рази, тому що попит перейшов в більш платоспроможні сегменти.
Зросла, звичайно ж, і вартість такого житла. У 2009-2011 роки “квадрат” коштував 350-400 доларів, минулого року ціна склала вже 950-1200 доларів. Цінник залежить від якості самого житла, від інфраструктури та локації. Останній фактор стає ключовим при виборі житла.


Смартжитло можна знайти практично у всіх районах міста. Нова тенденція — смартквартири в самому центрі Харкова. В останні роки кілька забудовників вивели на ринок новобудови зі смартквартирами, які продали в максимально короткі терміни. За словами Світлани Якимової, термін реалізації житла в елітному будинку в центрі — три-чотири роки, а для розпродажу малих площ знадобитися шість місяців.

Іноземці виходять на ринок смартжитла

У новітній історії харківських смартквартир з’явився вже іноземний досвід. За будівництво компактного житла в місті взявся турецький забудовник. Він впроваджує новий японський формат — “апато кайдзен”. Це невеликі квартири з оптимально організованим простором площею від 16 “квадратів”. Вартість квадратного метра стартує від 1350 євро.

“Ці житлові комплекси будують з кращих матеріалів, з сучасними зручностями — безшумними ліфтами, датчиками руху в холах, з підсвічуванням під’їздів”, – розповідають в компанії Turkish Development Ukraine.

Зводять будинки за монолітно-каркасною технологією, що дозволяє будувати швидко та надійно. Так, 18-поверховий будинок по вулиці Куликовській в тихому центрі міста турецькому забудовнику вдалося звести за рік. Будують у Харкові так само як і в сейсмічно активній Туреччині. Якщо будинок зводять на схилі або поруч з ним, то обов’язково використовують заливні палі, до 12 метрів в глибину.

“У наших будинках повністю виконана система блискавковідводу і заземлення, електрощити прибули з Туреччини у вже зібраному вигляді, всі кабелі – в шахті. Ця система протестована при температурі 750 градусів, вона взагалі не горить, та й до всього іншого – протиударна”, – кажуть в компанії.

Як і українські колеги, турецький забудовник теж вирішив дивувати фішками. Наприклад, в житлових комплексах Turkish Development Ukraine встановлені розетки, які не вдарять струмом, що б не відбувалося. Освітлення в нових житлових комплексах забезпечують виключно світлодіодні лампочки, є там і дизельні генератори на випадок відключення електрики.

Turkish Development Ukraine 70% матеріалів привозить з Туреччини. “Ми впевнені в якості матеріалів, та й так виходить дешевше. Наприклад, вартість тих же граніту та мармуру нижче в Туреччині”, — кажуть в компанії.

Покупцям іноземці пропонують квартири вже з ремонтом, при цьому вибирати можна з трьох варіантів – класика, лофт та стиль будуар. Також можна замовити ремонт в акредитованого забудовника підрядника. За словами експертів, такий варіант надійніший, ніж наймати сторонні бригади, які не гарантують якість ремонту. Були випадки, що запрошені будівельники грішили й злодійством.

Історія смартквартир в Харкові тільки починається. У цьому впевнені та забудовники, і рієлтори, адже перша столиця розвивається, приймає студентів і нових городян, та просто живе своїм звичайним активним життям.

Теги:

Коментарі