Передвиборчі перегони в Харкові офіційно завершилися. Згідно з підрахунками міської виборчої комісії, вибори пройдуть в один тур, а переможцем став нинішній секретар міськради Ігор Терехов. Однак спостерігачі та інші кандидати намагаються оскаржити прийняте рішення і довести факт фальсифікації.
Newsroom згадав, як харків’яни обирали міських голів, та чим запам’яталися попередні кампанії. Так, тандем Добкіна-Кернеса асоціювали з тарганами, Володимир Шумілкін бився двічі, а Кушнарьову допоміг спільний бізнес з опонентом
1994. Вперше після здобуття незалежності
Виборча кампанія стартувала у квітні 1994 року. Головним фаворитом вважався чинний голова Харківської міськради Євген Кушнарьов, який займав цей пост вже чотири роки та поєднував його з каденцією депутата у Верховній Раді.
Євген Кушнарьов. Фото: Фонд Євгена Кушнарьова
Конкуренцію йому могли скласти Олег Дьомін, який на той момент обіймав посаду заступника голови ВР, і голова Дзержинської райради Володимир Шумілкін. Однак у червні вони зняли свої кандидатури на користь фаворита. Пізніше в окремих ЗМІ фігурувала версія про зв’язки та спільний “тіньовий бізнес” Дьоміна і Кушнарьова, завдяки чому вони зуміли домовитися.
Олег Дьомін, згодом посол України в РФ та Китаї. Фото: Вгороде
Щоб там не було, але чинний міський голова без особливих проблем здобув перемогу над комуністом та заступником начальника Південної залізниці Віктором Урсуляком. Кушнарьова підтримали 378 тисяч харків’ян або 59% від загального числа тих, хто проголосував, в той час, як представника КПУ – 165 тисяч осіб (25,8% виборців).
1998. Виконуючий обов’язки мера проти конкурентів
На посаді голови міської ради Кушнарьов пробув недовго – вже в грудні 1996 року він очолив Адміністрацію президента України. У Харкові ж виконуючим обов’язки мера став секретар міськради Михайло Пилипчук. Через рік з невеликим саме він вважався основним претендентом на крісло. Чи не правда, знайома ситуація?
Михайло Пилипчук. Фото: izvestia.kharkov.ua
Конкуренцію Пилипчуку планували скласти 11 кандидатів, серед яких – керівник обласної організації Соціалістичної партії України Андрій Білогрищенко, нардеп від Комуністичної партії України Леонід Гармаш і голова Фонду комунального майна Харківської міськради Валентин Дулуб.
Топ-5 найвідоміших мерів в історії Харкова
Останній був членом Народно-Демократичної партії і міг розраховувати на підтримку впливових однопартійців. Однак губернатор Олег Дьомін фактично схвалив висунення його суперника, а Євген Кушнарьов не тільки відмовився від участі у виборах, а й позитивно охарактеризував обох кандидатів.
Валентин Дулуб, перший заступник голови ХОДА у 2011-2014 роках. Фото: Статус Кво
У виборах взяли участь 687 тисяч осіб, з яких 266 тисяч, або 38,8% підтримали Михайла Пилипчука. Другим з результатом в 98,5 тисячі виборців (14,4%) став Леонід Гармаш, а замкнув трійку лідерів Валентин Дулуб із результатом 9,4%.
2002. Друга спроба Шумілкіна
Наприкінці своєї каденції Михайло Пилипчук опинився в непростій ситуації – міського голову атакували й “ліві”, і група “незалежних депутатів” на чолі з Геннадієм Кернесом. Та ще й багаторічний голова Дзержинської райради Володимир Шумілкін вирішив знову спробувати щастя в мерських перегонах. У цих умовах діючий міський голова вирішив не висувати свою кандидатуру.
Володимир Шумілкін. Фото: Комсомольська правда
У підсумку саме Шумілкін став головним фаворитом виборів 2002 року. За нього віддали свої голоси 238 тисяч харків’ян або 36,4% від загального числа тих, хто проголосував. Друге місце вже традиційно посів кандидат від КПУ. Того разу від комуністів балотувалася Алла Александровська і взяла 22,3% голосів. А от інші кандидати не змогли подолати навіть 3%-ний бар’єр.
Алла Александровська. Фото: УНІАН
До речі, початок каденції Володимира Шумілкіна ознаменувався скандалом з ще одним майбутнім міським головою. Геннадій Кернес став секретарем міськради, проте вже через місяць його змінив колишній викладач ХНУВС Марк Воронов.
2006. Легендарний ролик про “нудне обличчя”
Цю кампанію багато харків’ян пам’ятають за відомим відеороликом за участю Геннадія Кернеса і Михайла Добкіна. Однак він був оприлюднений набагато пізніше, у вересні 2007 року. А спочатку вибори-2006 стали першими в історії міста, на яких чинний мер зазнав поразки.
Виборча кампанія супроводжувалася скандальним протистоянням у ЗМІ та відеороликами про “тарганів“, а “вишенкою на торті” стали дебати, що не відбулися. Спочатку кандидат в мери Михайло Добкін не з’явився на них, а пізніше голова штабу Геннадій Кернес заявив, що його підопічний не отримував запрошення на публічну дискусію.
Геннадій Кернес та Михайло Добкін. Фото: Статус Кво
З усім тим, кандидат від “Партії регіонів” здобув переконливу перемогу. “За” Михайла Добкіна тоді віддали свої голоси 309 тисяч харків’ян або 44,5% від загального числа тих, хто проголосував. Володимир Шумілкін став другим з результатом у 24%. А замкнула трійку лідерів комуністка Алла Александровська, яку підтримали 58 тисяч жителів міста. Що цікаво – ще одним учасником цієї гонки був Володимир Безух, який згодом “прославився” захопленням заручників у відділенні “Укрпошти”.
А потім вибухнув знаменитий відеоролик про підготовку до виборів…
2010. Скандали та початок “епохи Кернеса”
Кампанія 2010 року стала найбільш напруженою в історії міста. Два кандидати не відпускали один одного ні на крок, а після виборів той, хто програв, заявив про масштабні фальсифікації. Але про все по черзі.
У лютому президентом України стає Віктор Янукович, а менш ніж через місяць він своїм указом призначив Михайла Добкіна головою Харківської ОДА. Крісло мера стає вакантним і його обов’язки виконує секретар міськради – Геннадій Кернес. Вибори нового міського голови призначили на 31 жовтня.
Геннадій Кернес та Михайло Добкін. Фото: www.mediaport.ua
Харизматичний та водночас скандальний чиновник готувався стати мером. Однак в цей час у нього з’явився сильний конкурент. На посаду міського голови також претендував Арсен Аваков, який п’ять років керував ХОДА ще до Михайла Добкіна.
Передвиборча кампанія проходила досить брудно, фаворити звинувачували один одного в порушеннях та обмінювалися неприємними висловлюваннями. У підсумку міськвиборчком зафіксував мінімальний відрив між першим і другим місцем – 0,61%.
Арсен Аваков у 2010 році. Фото: соцмережі
Геннадій Кернес набрав 29,3% голосів і став мером, Арсен Аваков отримав підтримку 28,7% харків’ян і відправився оскаржувати підсумки виборів до суду. Трійку лідерів замкнула Алла Александровська з результатом у 18%. Суди приймуть сторону переможця, але і БЮТ, від якого балотувався Аваков, і міжнародна правозахисна організація Freedom House вважатимуть підсумки голосування сфальсифікованими.
2015. Перші вибори після замаху і Євромайдану.
У квітні 2014 року на чинного мера Геннадія Кернеса було скоєно замах. Під час пробіжки міський голова отримав важке поранення і був терміново доправлений до Ізраїлю. Медики зуміли його врятувати, але до кінця життя міський голова був прикутий до інвалідного візка.
Фото: УНІАН
Мер зумів не тільки вижити, а й повернутися до активної політичної діяльності. Через півтора року після замаху він розгромно виграв другі вибори у своїй кар’єрі. Тоді Геннадій Кернес набрав недосяжні 65,8% – за нього віддали свої голоси 318,5 тисяч осіб.
ТОП-7 резонансних злочинів: у Харкові роками шукають кілерів та маніяка
Другим став кандидат від “Самопомочі” Тарас Ситенко, якого підтримали майже 60 тисяч харків’ян (12,3% від загального числа тих, хто проголосував). А замкнув трійку лідерів бізнесмен і екс”регіонал” Юрій Сапронов. Він отримав 5% голосів.
Тарас Ситенко. Фото: www.mediaport.ua
2020. Заочна перемога
У вересні 2020 року харківський міський голова захворів на коронавірус. Спочатку йому надавали допомогу в міській лікарні №17, але потім спеціальним бортом доправили до берлінської клініки “Шаріте”. Інформація про стан мера постійно змінювалася – ЗМІ писали про можливий інсульт і проблеми з мовленням, а близькі Кернеса спростовували ці заяви та стверджували, що пацієнт одужує.
Геннадій Кернес і його пасинок Родіон Гайсинський в лікарні. Фото: Telegram-канал Павла Фукса
Передвиборча кампанія між тим йшла своєю чергою. У місті розміщували рекламні білборди від імені чинного мера, а на зустрічах з виборцями замість нього був присутній секретар міськради Ігор Терехов.
Помер Геннадій Кернес: десять фактів про мера Харкова
У підсумку Геннадій Кернес, який всю компанію перебував у берлінській клініці “Шаріте”, був втретє обраний міським головою Харкова. За нього віддали свої голоси 60,3% тих, хто проголосував. Другим з результатом в 14,3% став нардеп Олександр Фельдман, а третім – голова ХОДА і представник “Слуги народу” Олексій Кучер (7,3%).
Геннадій Кернес та Олександр Фельдман. Фото: 2day.kh.ua
2021. Спадщина Кернеса
Менш ніж через два місяці після оголошення підсумків виборів Геннадій Кернес помер. Після похорону постало питання щодо його наступника. Обов’язки мера тимчасово виконував секретар міськради Ігор Терехов, А Верховна Рада повинна була визначитися з датою виборів. Парламентарії відклали голосування на осінь.
“Нам більше не потрібно” зоряне небо “за такі гроші”, – Терехов
Всі перипетії нещодавніх перегонів ми описувати не будемо, лише згадаємо, що два основних фаворити – ексголова міста Михайло Добкін та секретар мерії Ігор Терехов – позиціювали себе як “продовжувачів справи Кернеса”.
Ігор Терехов. Фото: Стопкор
Офіційні підсумки виборів були оприлюднені 1 листопада. Згідно з даними міської ТВК, переможцем став Ігор Терехов, який набрав 50,66% голосів. Другу сходинку посів Михайло Добкін (28,4%), а третю – Олександр Скорик з “Європейської солідарності” (5,4%). Зараз Добкін та представники “Опори” намагаються оскаржити підсумки виборів через можливі фальсифікації.
Коментарі