Харківська команда, яка поки ще не називається “Метал”, стала беззаперечним переможцем групи Б у Другій лізі. У 22-х матчах “жовто-сині» не зазнали жодної поразки. Перед початком останнього матчу проти “Кривбасу” харківський олігарх Олександр Ярославський відзначився гучними заявами про майбутнє клубу. Newsroom проаналізував, наскільки ймовірно повернення до Харкова топкоманди та які були приклади в історії українського футболу.
У Харкові на підтримку “Металу” влаштували фаєр-шоу, автопробіг і марш уболівальників
“У “Металіста” було одне завдання – це єврокубки. Ми настільки швидко пройшли Другу лігу, я думаю, так само ми пробіжимо і Першу. І тоді – Прем’єр-ліга, бійся! Європа, чекай нас. Ми обов’язково будемо там”, – пообіцяв Ярославський.
Бізнесмен також заявив, що для повноцінного функціювання клубу потрібно відновити інфраструктуру. У цей список він включив “наш улюблений павучок” (стадіон “Металіст”. – Ред.), Базу та футбольну академію.
База “Металіста” у Високому, січень 2020 року. Фото: ХОДА
Чи є підстави для оптимізму?
Фінансові ресурси. Нещодавно журнал Forbes оцінив стан Олександра Ярославського в $820 мільйонів, що дало змогу харків’янину зайняти дев’яте місце в списку найбагатших українців.
До того ж війна, криза та пандемія COVID-19 зробили український футбол біднішими, ніж за часів розквіту “олігархобола” початку 2010-х. Тоді вітчизняні гранди давали змогу собі викласти від 10 до 25 мільйонів євро за гравця, а трансфер напівзабутого нині Дениса Олійника з “Металіста” в “Дніпро” обійшовся у сім мільйонів. Зараз витрати й “Шахтаря”, і “Динамо” стали куди скромнішими. Поряд з легіонерами в обох клубах грає чимало власної молоді, а значить конкуренція з ними обійдеться дешевше, ніж під час першого приходу Ярославського в “Металіст”.
Легенда харків’ян Тайсон коштував донецькому “Шахтарю” понад 15 мільйонів євро.
Бажання мільйонера. У березні нинішнього року бізнесмен підтвердив інформацію про заборону займатися футболом до 2023 року. Ця умова була прописана в контракті про продаж “Металіста” Олександру Курченко. Проте, Ярославський публічно підтримав “Метал”, який виступав на той момент у Другій лізі, а в недавньому інтерв’ю розповів, що займається клубом, але не фінансує його.
Трансферна активність. Навіть виступаючи на нижчому щаблі професійного футболу в Україні, клуб Євгена Краснікова (а саме колишній спортивний директор “Металіста” офіційно володіє ФК “Метал”) встиг відзначитися знаковими трансферами. У березні нинішнього року склад “жовто-синіх” поповнив вихованець “Ліона” Фарес Балулу, а зовсім недавно стало відомо про підписання ексворотаря збірної України Олександра Рибки. Крім того, перед матчем з “Кривбасом” Олександр Ярославський анонсував перехід двох бразильських півзахисників і “обладнаного нападника”.
Фото: Troublemakers & Ultras Action
Підводні камені
Передвиборча компанія. Не секрет, що медійна активність навколо “Металу” та заяви Ярославського збіглися з неофіційним стартом виборчих перегонів у Харкові. Той факт, що бізнесмен підтримує одного з кандидатів, підтвердив і матч проти “Кривбасу”, перед початком якого він звернувся до вболівальників разом з секретарем міськради Ігорем Тереховим. Чи збережеться інтерес до клубу після виборів, особливо в разі їх “невдалого результату” – залишається під питанням.
Фото: city.kharkov.ua
Невиконані обіцянки Ярославського. Раніше бізнесмен вже не раз робив гучні заяви про свої плани, які потім не втілювалися в життя. Можна згадати обіцянку “порвати коронавірус”, яке в підсумку закінчилося роздачею продуктових наборів з передвиборчою агітацією Геннадія Кернеса. Нічого не чути і про роботу Центру вірусології, відкриття якого анонсували в квітні 2020 року. Чи ввійде в цей список відродження “Металіста” або Ярославський все ж реалізує мрії харківських уболівальників – покаже лише час.
Камбеки в українському футболі
Обидва вітчизняних грандів досить стабільні ще з 90-х, коли їх власниками стали Ігор Суркіс і Рінат Ахметов. А ось багато інших клубів лихоманило та далеко не всі змогли пережити кризу або втрату спонсора. У список тих, хто “відродився” можна в тій чи тій мірі вмістити кілька команд:
Луганська “Зоря”. Команда, ставала чемпіоном СРСР, за часів незалежної України починала свої виступи з вищого дивізіону. Однак нестача фінансування призвела до двох знижень в класі та деякий час “Зоря” навіть виступала у Другій лізі. Відродження клубу почалося з середини 2000-х, а з 2015 року луганчани є регулярними учасниками єврокубків. При цьому власник “Зорі”, бізнесмен і екснардеп Євген Геллер не вкладає в команду великі кошти, через що періодично з’являється інформація про заборгованість по зарплатах, а клубу доводиться продавати гравців.
“Зоря” перед фіналом Кубку України-2021. Фото: zarya-lugansk.com
ФК Львів. Вперше клуб з такою назвою з’явився в 1992 році. Через дев’ять років він об’єднався з “Карпатами”, але у 2006 році з’явився новий ФК “Львів”. Цей клуб встиг зіграти в Прем’єр-лізі, але потім припинив існування через фінансові проблеми. Зараз у вищому дивізіоні виступає вже “третя версія” команди. У минулій першості “леви” посіли восьме місце.
Втім, негативних прикладів набагато більше. Можна згадати дніпропетровський “Дніпро”, який у 2015 році вийшов у фінал Ліги Європи, а через чотири роки припинив існування. Або неодноразового учасника єврокубків “Металург” (Донецьк), збанкрутілий шість років тому. Анексію Криму та війну на Донбасі “не пережили” алчевська “Сталь”, ПФК Севастополь і перший чемпіон України, сімферопольська “Таврія” (зараз клуб-правонаступник з такою ж назвою виступає у Другій лізі). Але ми, як і більшість харків’ян, сподіваємося, що “Металіст” повстане з попелу та не повторить долю цих клубів.
Коментарі