Харківське ПАТ “ФЕД” активно співпрацює з китайською державною корпорацією, яка не лише толерує російського агресора, але й постачала йому устаткування для бойових літаків під час повномасштабного вторгнення. Про це йдеться в розслідуванні “Харківського антикорупційного центру”.
Підприємство, яке належить Віктору Попову (депутат кількох скликань Харківської облради, зокрема від “Партії регіонів”) займається серійним виготовленням, ремонтом і модернізації агрегатів для авіатехніки, наприклад, агрегати для систем управління вертольотом або гідравлічне обладнання. Приватна компанія виникла поруч із однойменним державним заводом. Довгий час обидва підприємства очолював ще один депутат облради багатьох скликань Олександр Жданов – людина, яку сміливо можна віднести до категорії “червоних директорів”.
ПАТ “ФЕД” довгий час дуже плідно співпрацювало з підприємствами з рф. Офіційно співробітництво припинилось лише після того, як їхні партнери потрапили під санкції в Україні. Після зменшення російського ринку у “ФЕД” з’явились партнери у Китаї.
Співпраця між “ФЕД” та китайською AVIC International Holding розпочалась до повномасштабного вторгнення, але не припинилась після публікацій у світових медіа про співпрацю AVIC з росіянами.
Китайські партнери рф
На початку 2023 року CNN опублікувало розслідування з посиланням на дані митних баз про те, що китайські державні компанії постачають обладнання для російської авіації.
Серед фігурантів розслідування була китайська AVIC International Holding, яка контролюється державною Корпорацією авіаційної промисловості Китаю. AVIC постачала деталі для російської Об’єднаної двигунобудівної корпорації, яка є частиною державного оборонного гіганта “Ростех” і виробляє, зокрема, безпілотники.
Двостороння торгівля між ними за 2022 рік включала запчастини до реактивних двигунів російського виробництва.
Військові та безпекові експерти пояснили СNN, що хоча загалом відправлені китайською фірмою в росію деталі “є досить базовим обладнанням” для російської авіації і могли бути частиною більш ранніх контрактів, такі добре налагоджені мережі “можуть бути використані, якщо Пекін надасть пряму летальну підтримку військовим зусиллям Кремля”.
Видання The Wall Street Journal також опублікувало дослідження про співпрацю китайців та росіян в оборонній сфері. Згідно з ними, китайські державні оборонні компанії відправляли навігаційне обладнання, технології для створення перешкод і деталі для реактивних винищувачів російським державним оборонним компаніям, що перебувають під санкціями.
“Попри міжнародну перевірку і санкційні протоколи, дані про світову торгівлю показують, що китайські державні оборонні компанії продовжують відправляти деталі військового призначення російським оборонним компаніям, що знаходяться під санкціями. Зафіксовано, що ці російські компанії використовували такі ж деталі безпосередньо під час війни Росії в Україні”, – сказала Наомі Гарсія, аналітик C4ADS – некомерційної організації з Вашингтона, що спеціалізується на виявленні загроз національній безпеці.
Санкції в США
У 2021 році до санкційного списку США включили AVIATION INDUSTRY CORPORATION OF CHINA LTD – це і є материнська компанія AVIC International Holding.
У цьому переліку компанія знаходиться досі.
Йдеться про компанії, які пов’язані, за оцінками Вашингтона, з оборонним сектором КНР. У переліку 59 компаній, серед яких підприємства авіаційного і космічного секторів Китаю.
“Цей виконавчий указ дозволяє США забороняти інвестиції в китайські компанії, які підривають безпеку або демократичні цінності США і наших союзників”, — йдеться в повідомленні Білого дому.
Зазначається, що даний указ “заборонить будь-якій людині зі США брати участь у продажу або купівлі будь-яких цінних паперів, що продаються на біржі”.
“Цей виконавчий указ не дозволяє інвестиціям США підтримувати китайський оборонний сектор, а також розширює можливість уряду США реагувати на загрози китайських компаній у сфері технологій стеження, які сприяють спостереженням, як у Китаї, так і за його межами, за етнічними меншинами або будь-яким іншим чином сприяють репресіям і серйозним порушенням прав людини”, — заявляє Білий дім.
Співпраця ПАТ “ФЕД” та китайців
За даними сайту 52wmb (сервіс, який збирає дані про митні операції у 32 країнах), у 2023-2024 році ПАТ “ФЕД” активно співпрацював із AVIC International Holding і постачав устаткування за категорією “двигуни”. Співпраця продовжується й цього року.
Виходить, що українська компанія співпрацює з китайською компанією, що постачала військове обладнання до рф уже під час повномасштабного вторгнення.
Аналітик проєкту Trap Aggressor Роман Стеблівський зазначає, що в таких угодах є два аспекти.
“З юридичного боку для української компанії, яка торгує з підсанкційною китайською компанією, миттєвих наслідків не буде. Адже наслідки від американських санкцій стосуються американських громадян чи установ. Якщо українська компанія не працює в США, не має американських власників та не користується американськими банками для проведення транзакцій, то юридичного наслідку за торгівлю з підсанкційною компанією не буде. Єдині довготривалі наслідки в перспективі, які можливі, це вторинні санкції США вже стосовно самої компанії за торгівлю з підсанкційною установою. Це може бути, якщо санкційні органи в США приймуть рішення, якщо українська компанія загрожує національній безпеці США”, – зазначає Стеблівський.
Але є ще політичний аспект, адже Україна та США входять до спільної антисанкційної коаліції.
“Робота санкційної коаліції направлена на посилення тиску на росію, а також на ті компанії у третіх країнах, які допомагають росіянам обходити санкції. І ось це звучить некрасиво, коли українська компанія торгує з компанією під санкціями США. Виходить, що Україна однією рукою подає компанії на санкції, шукає компанії, які допомагають обходити санкції, намагається стримувати росію у торгівлі підсанкційною продукцію, а іншою рукою українська компанія торгує з підприємством, яке загрожує національній безпеці нашого союзника – США. Так не має бути”, – зазначає Стеблівський.
До того ж торгівля китайської компанії з росіянами – це ризик-фактор.
“Ось в цьому конкретному випадку можна говорити й про те, що ця компанія не лише загрожує інтересам США, а й інтересам України, адже вона вже під час повномасштабного вторгнення постачала продукцію в інтересах російського ВПК. І коли українська компанія щось продає цій китайській компанії, то ніхто не знає, чи не перепродає ці товари ця компанія далі в рф”, – відмітив Роман Стеблівський.
Сінгапурська “прокладка”
Китайська компанія була не єдиною у переліку, що співпрацює з російською “оборонкою” і стала контрагентом ПАТ “ФЕД”. Ще одна фірма – Pha Pte Ltd з Сінгапуру.
За даними імпортно-експортних операцій, основним контрагентом компанії з Сінгапуру є російська “Вертолетная сервисная компанія”, що входить до концерну “Вертолеты России”.
За даними баз можна побачити, що через Pha Pte постачаються деталі для ремонту російського вертольота Ка-32.
Цікаво, що в митній декларації зазначено, що деталі купують нібито в Південній Кореї.
Так ось, офіційним ділером російських вертольотів Ка-32 в Південній Кореї є фірма Rh Focus Corp. Вона обслуговує вертольоти Лісової служби республіки Корея. Мова йде якраз про вертольоти російського виробництва.
Одна з митних декларацій за 2019 рік прямо вказує, що корейська корпорація купує авіадеталі у росіян через сингапурську Pha Pte.
До цієї російсько-корейської ідилії долучився ПАТ “ФЕД”.
Російський слід у роботі “ФЕДу”
Станом на зараз основним акціонером та директором ПАТ “ФЕД” є Віктор Попов. До нього директором та головою наглядової ради був Олександр Жданов (багаторічний директор державного підприємства “ХМЗ “ФЕД”). У звіті за перший квартал 2024 року Жданов зачиться членом наглядової ради підприємства.
До 2007 року третина акцій ПАТ “ФЕД” належала російській авіаційній корпорації “Рубін”. Її місце серед акціонерів якраз зайняла російська компанія “Авіа ФЕД Сервіс”, яка до цього володіла лише 3,9% акцій ФЕДа.
Частку в 37,6% російська “Авіа ФЕД Сервіс” тримала до 2011 року, а потім відсоток акцій, якими володіла ця фірма, зменшився.
Росіяни (через фірму та фізосіб) частково володіли акціями ПАТ “ФЕД” до першого кварталу 2014 року, тобто до Революції Гідності.
Торгівля після 2014 року
І якщо офіційно росіяни з підприємства вийшли, то торгівля продовжувалась.
Згідно з документами, що знаходяться в розпорядженні Delo.ua, через рік після початку бойових дій на Сході України ПАТ “ФЕД” продало два привід-генератори ДП-22 російській компанії ”СЕНТРО-М”.
Пошук генератора ГП-22 у відкритих джерелах дав таке:
“В якості основної (первинної) системи електропостачання на літаку застосовано систему генерування СПЗС4Б120Г змінного струму постійної частоти, в якій джерелами живлення є чотири генератори змінного струму у складі інтегральних гідромеханічних приводів генераторів ГП-22 (ППО), встановлених по одному на кожному двигуні”.
Це літак – Ту-160 – стратегічний ракетоносець-бомбардувальник, здатний переносити крилаті ракети великої дальності з ядерною бойовою частиною.
У 2017 році ПАТ “ФЕД” все ще торгував напряму з “Авиа ФЭД Сервис”.
І робив це до того часу, доки російська компанія в 2018 році не опинилась під українськими санкціями напряму.
В інтерв’ю “Цензор.нет” наприкінці листопада 2019 року Віктор Попов прямо казав бажання співпрацювати із російською федерацією.
“Лібералізація відносин з рф як з авіаційним ринком у частині цивільної авіації. Дивіться, санкції проти рф є по всьому світу. Є тільки у військовому плані. А в цивільній галузі та космічній санкції світової спільноти щодо кооперації з рф відсутні. Америка працює з росією і по космосу, і по авіації. Європа працює і по космосу, і по авіації”, – зазначав тоді Віктор Попов.
На зауваження журналіста, що цивільні літаки використовують також і російські військові, глава ПАТ “ФЕД” заявляв, що це питання порятунку цивільної авіації.
На початку 2020 року сина Віктора Попова, Олексія Попова, звільнили з посади директора 410-го авіазаводу, що входив до концерну “Укроборонпром”. Це сталося після того, як у мережі з’явилося його фото у російській військовій формі, усього через шість днів після призначення.
Олексій Попов у російській військовій формі (крайній праворуч): Фейсбук Юрія Бутусова
Світлина з Поповим у російській військовій формі була зроблена у 2015 році на авіаційній виставці МАКС-2015 у Московській області, повідомив тоді у соцмережах журналіст Юрій Бутусов.
За даними митних баз, у 2021 році ПАТ “ФЕД” продовжував постачати деталі для 558-го авіаремонтного заводу у Білорусі. Це підприємство важко віднести до цивільної авіації, адже одна з його задач – ремонт військових вертольотів.
Цікаво, що в звіті ПАТ “ФЕД” за 2021 рік зазначалось, що аудитори підприємства перевірили акціонерів та контрагентів корпорації на наявність зв’язків з росією чи білоруссю та перебування у санкційних списках.
“За результатом проведених процедур аудитори не виявили жодного факту та доказу, що свідчив би про наявність контрагентів, які фізично можуть знаходитися в росії та білорусі, не виявлено фактів та доказів щодо прямих чи непрямих зв’язків з відомими політично значущими особами (PEP) або організаціями на предмет прихованого зв’язку з білоруськими чи російськими фізичними та юридичними особами, які підпадають під санкції”, – йдеться у висновках аудиторів.
Уже у липні 2024 року Центр національного супротиву повідомив, що 558-й авіаремонтний завод у Білорусі проводить капітальний ремонт і модифікацію російських вертольотів Мі-8 і Мі-17, безпосередньо підтримуючи агресію росії проти України. А документи якраз свідчать про постачання деталей цьому підприємству у 2021 році, за який й був звіт.
“Засуджуємо”: позиція “ФЕД”
ХАЦ досить довго намагався отримати коментар від представників підприємства, однак спілкуватись вони відмовлялись. Корпоративний секретар ПАТ “ФЕД”, юристка Оксана Носова теж не надала коментар.
Тож ХАЦ надіслав офіційний запит на пошту підприємства з питаннями, які стосувались зв’язків контрагентів ПАТ “ФЕД” з росіянами та ризиків, що продукція харківського підприємства може використовуватись російським ВПК.
16 липня ХАЦ отримав відповідь на запит. Представники “ФЕДу” не стали коментувати співпрацю з китайською та корейською фірмами.
Загалом коментар підприємства можна звести до фрази: “Російську агресію засуджуємо, з російськими підприємствами не співпрацюємо ні з яких питань”.
Тут варто нагадати, що під час повномасштабного вторгнення вже було кілька розслідувань, у яких йшлося про постачання українських деталей російським підприємствам авіаційної галузі.
Так, у листопаді 2023 року у російського проєкту “Важные истории” та всесвітньої організації OCCRP вийшло розслідування про те, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну компанія “Авіа ФЕД сервіс” забезпечила російську авіапромисловість запчастинами щонайменше на 650 млн рублів ($7,3 млн), причому більша частина, на 370 млн рублів ($4,1 млн), надійшла із України.
У розслідуванні йдеться, що з лютого 2022 року до липня 2023 року “Авіа ФЕД сервіс”, згідно з митними деклараціями, імпортувала деталі для ремонту літаків Ан-124 виробництва державного Харківського машинобудівного заводу “ФЕД” (не плутати з ПАТ “ФЕД” майже на 120 мільйонів рублів, запчастини для локаційних станцій вертольотів Ка-32 київського заводу “Радар” на понад 67 мільйонів, деталі для ремонту двигунів Ан-24 та Ан-12 виробництва “Мотор Січ”, продукцію київського заводу “Артем” та інших українських підприємств приблизно на 170 мільйонів рублів.
Деталі постачали через посередників, зокрема, фірми з ОАЕ Linker. “Укроборонпром” назвав тоді це розслідування фейком.
Однак, Linker отримував українську продукцію, зокрема, від компанії “Мотор Січ”, директора якої В’ячеслава Богуслаєва у жовтні 2022 року затримали за підозрою в держзраді за незаконне постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації.
У той самий період, коли росіяни активно скупляли авіадеталі українських виробників, “Мотор-січ” торгувала з корейською RH Focus та її сінгапурською проксі. І дані про них ще залишились в митних базах.
Поки що проводити повноцінну паралель між “Мотор-Січ” і ПАТ “ФЕД” не можна. Харківська компанія засудила державу-агресора і заявила, що не має справ з росіянми, однак це не заважає “ФЕДу” мати мінімум двох контрагентів, основними торговельними партнерами яких є російські оборонні підприємства.
Коментарі