Фура провезла вибухівку, замасковану плівкою: голова СБУ розкрив деталі першої атаки на Кримський міст

Для першого удару по Кримському мосту, який українці нанесли вранці 8 жовтня 2022 року, наступного дня після 70‑річчя росського диктатора Володимир Путіна, використали вантажівку з вибухівкою, загорнутою в плівку. Про це голова Служби безпеки України Василь Малюк розповів в інтерв’ю виданню NV.

У той день о 5:40 камера російської системи відео­стеження зафіксувала навантажену фуру, яка на великій швидкості рухалася в бік Криму. За мить на вантажівка вибухнула, пошкодивши два прольоти і підпаливши залізничний потяг із цистернами, наповненими пальним, який рухався паралельно. Від удару загинули, за даними російської сторони, п’ять осіб, включно з водієм фури, а рух мостом повністю зупинили.

За тим вибухом стежили не тільки окупанти — була ще одна камера, відео з якої в режимі реального часу дивився у своєму кабінеті в Києві Василь Малюк. Де вона знаходилася, голова СБУ не розкриває, але запевняє, що спостерігав вибух у всіх деталях.

Після підриву у РФ створили спецкомісію з розслідування обставин вибуху, до якої увійшли представники МНС, Мінтранспорту, ФСБ, МВС і Росгвардії. Згодом російський суд відправив у СІЗО вісьмох підозрюваних, проте наразі провину жодного з них не доведено. Московське «слідство», за оцінками СБУ, продемонструвало крайню ступінь непрофесійності, адже оголосило в розшук керівника ГУР Кирила Буданова, який не мав стосунку до операції.

«Розробкою та реалізацією спецоперації з мостом займався я особисто та двоє моїх довірених співробітників», — розповів Василь Малюк.

СБУ, за його словами, виношувала ідею підриву Кримського мосту ще з весни 2022 року. Розглядали різні варіанти. Думали переправити вибухівку в товарних вагонах, але росіяни заборонили провезення залізничною частиною мосту будь-яких вантажів, крім військових. Зрештою зупинилися на варіанті з фурою, навантаженою бочками з олією, в яких і ховалася б вибухівка.

Але сумніви в ефективності залишалися. «Було важливо, щоб закамуфльована вибухівка могла проїхати з пункту А в пункт В. При цьому обов’язково перетнути Керченський міст», — пояснює Малюк. Варіант із бочками такої «непомітності» не гарантував.

І тоді шеф СБУ вигадав варіант із вибухівкою, обережно обмотаною целофановою плівкою. Такий вантаж — великі рулони — виглядав абсолютно цивільним і не повинен був викликати підозр.

СБУ розрахувала товщину шару плівки, достатню, щоб приховати від митних сканерів накачані сумішшю гексогену металеві циліндри-сердечники.

«Рулонами» забили цілий контейнер — їхня сумарна вага у тротиловому еквіваленті відповідала 21 т, або 42 російським «гіперзвуковим» ракетам Кин­джал.

Проходження вантажу з України до місця вибуху на мосту було дуже непростим. Але деталі цього ризикованого маршруту Василь Малюк не розголошує, посилаючись на те, що й досі необхідно обов’язково дотримуватись вимог конспірації.

Однак шеф СБУ підкреслює, що це був тернистий шлях. І українська спецслужба провела по ньому вантаж без залучення іноземних партнерів. Використовувалися виключно можливості СБУ. Що ще раз підкреслює високий рівень спецоперації, зазначає Малюк.

СБУ довелося врахувати ще один важливий момент: на постах біля Кримського мосту стоять спеціальні РЕБ, завдання яких — збивати GPS-координати на вибухових пристроях, налаштованих на певну точку. Команда, зібрана Малюком, створила технічно складну систему, завдяки якій рано-вранці ­­­8 жовтня 2022‑го вантаж «плівки» все‑таки злетів у повітря приблизно на середині мосту.

«Ми сім кіл пекла пройшли, використали в темну стільки людей! Росіяни «закрили» 22 людини — ув’язнили. Інкримінують їм усім спів­участь у терористичному акті. Хоча насправді вони займалися звичною для себе буденною справою. Це були звичайні російські контрабандисти», — з усмішкою розповідає Малюк.

Закінчила Харківський національний університет імені Каразіна. У журналістиці працює із 2008 року.
Показати всі пости

Коментарі