До кінця року ще без малого два місяці, але вже можна констатувати – в 2021 році Харків втратив безліч талановитих і відомих людей. У цей сумний список увійшли люди з самих різних сфер, таких як наука, спорт, юриспруденція та політика. Причому смерть багатьох з них була пов’язана з бурхливою пандемією коронавірусу. Newsroom згадав відомих харків’ян і жителів нашого регіону, які пішли в нинішньому році.
Вікторія Смагіна
Відома Харківська велоактивістка народилася в 1969 році. Як Вікторія розповідала в інтерв’ю, вперше на велосипед вона сіла вже в зрілому віці, в 2011 році. І в перший же день проїхала 50 кілометрів.
Після цього харків’янка була одним з організаторів щорічного Велодня та інших масових заходів – Велоночі, Дівчинкового велопараду, ініціативи “на велосипеді на роботу”. Пізніше Вікторія Смагіна стала проектним менеджером сервісу Nextbike, який був першим міським велопрокатом.
Померла активістка в січні нинішнього року. Спочатку вважалося, що причиною смерті став коронавірус, проте потім її дочка повідомила, що жінка страждала кардіоміопатією і у неї зупинилося серце.
Олександр Зачепило
Майбутній бізнесмен народився в селищі Новопокровка в 1965 році. Вищу освіту він здобув у Харківському національному аграрному університеті імені Докучаєва. З початку 2000-х чоловік займався підприємницькою діяльністю на території Чугуївського району.
Фото: chuguev-rada.gov.ua
За даними місцевої райради, Олександр Зачепило допомагав школам і лікарням, а також побудував храм у селі Стара Гнилиця. За свою діяльність він отримав орден “За заслуги” III ступеня, а також став почесним громадянином Чугуївського району. Що ж стосується бізнесу, то підприємець був бенефіціарним власником мереж заправок Marshal і “Лілія” (93 об’єкти в 11 областях України).
Про смерть чоловіка стало відомо 19 березня. Причиною став коронавірус – за нашими даними, у бізнесмена було уражено 80% легенів.
Борис Менкус
Фото: УП
Борис Володимирович Менкус народився в 1978 році в Полтавській області. Після служби в армії вступив до Харківського медичного інституту. Закінчивши його, присвятив життя міській лікарні №18, а з 2005 року – очолював медзаклад.
У жовтні 2020 року головлікар важко захворів коронавірусом. Вірус загострив хронічні захворювання, в тому числі цукровий діабет. 4 квітня Борис Менкус помер. У нього залишилися двоє синів, молодший з яких пішов по стопах батька і зараз навчається в Харківському національному медичному університеті.
Іван Прокопенко
Народився в 1936 році в Полтавській області. Працював колгоспником і забійником у шахті, потім здобув вищу освіту і став викладачем Харківського юридичного інституту (зараз НЮУ імені Ярослава Мудрого).
Фото: ХНПУ імені Сковороди
З 1980 по 2020 роки очолював Харківський державний педагогічний університет імені Сковороди. Двічі обирався депутатом міськради (ще за часів СРСР), у 2006-2010 роках був депутатом обласної ради. Розвивав козацький рух, був польовим гетьманом Українського козацтва.
Його заслуги були відзначені званнями Почесного громадянина Харкова і рідної Лохвиці, а також орденами “За заслуги” всіх ступенів. Помер Іван Прокопенко на 86-му році життя в червні нинішнього року.
Володимир Тягло
Уродженець Лозівського району Харківської області. У 23 роки закінчив інститут механізації та електрифікації сільського господарства, після чого працював помічником бригадира, головним інженером і механіком в колгоспах. Пізніше обіймав керівні посади в Лозовій, а в 1990 році був обраний депутатом обласної ради.
Фото: 2day.kh.ua
Володимир Тягло двічі очолював Харківську облраду – в 1992-1995 та в 1996-2002 роках. Невелика перерва була пов’язана з роботою в ХОДА, яку тоді очолив його давній знайомий Олександр Масельський. Після смерті останнього чиновник повернувся в облраду. Потім уродженець Лозової був послом у Вірменії та Киргизстані. За свою діяльність Володимир Тягло був нагороджений орденом” За заслуги ” III ступеня та званням почесного громадянина Харківської області.
Помер екс-голова облради 3 липня на 75-му році життя.
Олег Шаповалов
Ще один колишній керівник обласного самоврядування народився в 1963 році в Ізюмі. Як і Володимир Тягло, він здобув вищу освіту в Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства. З 1997 року Олег Шаповалов працював на керівних посадах в “Харківгазі”.
У 2002 році став депутатом Харківської обласної ради IV скликання, а через три роки його обрали головою ради. У липні 2009 року став заступником голови ХОДА, а потім став генеральним директором ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”. За словами депутата облради Сергія Чернова, його колишній колега помер у 58 років після важкої хвороби.
Дмитро Харитонов
Народився в 1967 році в Харкові, тут же здобув вищу освіту за спеціальністю”Історія”. Однак своє життя уродженець нашого міста присвятив роботі в журналістиці та на телебаченні.
Дмитро Харитонов працював на телеканалах ТЕТ, 1+1 та СТБ, на останньому він був генеральним продюсером в 2004-2005 роках. Харків’янин керував знаменитим телевізійним проектом “Смак” Андрія Макаревича. 2007 році очолив ТРК “Київ”. Харитонов був автором і ведучим циклу програм “таємні історії”, ток-шоу “мости і документальних фільмів” жінка кольору танго”, “Кіно для Гітлера, або Справжня історія Лені Ріфеншталь” та інших, написав кілька книг.
Помер журналіст і телепродюсер в серпні нинішнього року у віці 54-х років. Причина смерті не уточнювалася.
Денис Барвінко
Майбутній футболіст народився в 1994 році в Дніпропетровську. А ось професійним спортом він почав займатися в дитячо-юнацькій школі запорізького”Металурга”. Втім, вже в 2011 році юний гравець перейшов до харківського “Металіста”.
Фото: UA-Football
Молодий захисник провів всього сім матчів за основний склад “жовто-синіх”, встигнувши відзначитися результативною передачею на Марлоса. Пішов з клубу в 2014 році і незабаром після цього завершив кар’єру. Працював у команді” Енергія ” з Дніпропетровської області.
Дениса Барвінка госпіталізували через гіперглікемію (різкий стрибок рівня цукру в крові. – Авт.). Кілька днів екс-футболіст провів у комі, врятувати його не вдалося. Серце колишнього спортсмена зупинилося 10 вересня. Барвінку було всього 27 років.
Юхим Левицький
Народився в 1936 році в місті Мена (Чернігівська область). Вищу освіту інженер здобув у Харківському політехнічному інституті. Більшу частину свого життя Юхим Левицький присвятив заводу імені Малишева.
Фото: zn.ua
Він зробив внесок у розробку танка Т-64, модифікації якого досі використовуються, в тому числі в зоні операції об’єднаних сил. У 2007-2014 роках був заступником головного інженера конструкторського бюро на головному оборонному підприємстві Харкова. За свою роботу був відзначений Державною премією України, а також був повним кавалером ордена “За заслуги”. Помер харків’янин на 86 – му році життя у вересні нинішнього року.
Мисько Барбара
Фото: showbiz.24tv.ua
Михайло Барбара народився в 1971 році у Львові. У 18 років разом з друзями створив рок-групу “Мертвий півень”, яка виконувала як власні пісні, так і перекладала на музику вірші Тараса Шевченка, Максима Рильського, Сергія Жадана та інших поетів. Музиканти записали такі хіти як:” Холодно”, “Франсуа”, “Ми так жили, немов співали джаз” та “Ми помремо не в Парижі”.
На початку 2000-х Місько Барбара перебирається до Харкова і стає одним з провідних акторів театру “Арабески”. Він також брав участь у різних культурних ініціативах, серед яких аудіопроект “Слухай українською”. Помер музикант і актор 11 Жовтня, лише місяць не доживши до свого 50-річчя.
Юхим Голянд
Один з найвідоміших адвокатів Харкова народився в лютому 1939 року. Після служби в армії він здобув вищу освіту і в 28 років став адвокатом, присвятивши юриспруденції все своє життя.
Фото: pravo.ua
Юхим Голянд вів сотні кримінальних справ, був головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Харківській області та членом Президії ХОКА. В останні роки харків’янин керував радою старійшин при обласній Раді адвокатів і займався політичною діяльністю (був членом регіональної організації ОПЗЖ).
Всього він присвятив захисту прав обвинувачених 54 роки. Помер юрист 22 жовтня на 83-му році життя.
Валентина Рокитянська
Народилася в 1948 році в місті Бендери (Молдавська РСР). Вищу освіту здобула в Харківському інституті культури і з початку 70-х працювала в обласній універсальній науковій бібліотеці.
Фото: Википедия
Валентина Ракитянська була однією із засновниць місцевого бібліотечного товариства і протягом чотирьох років заміщала його керівника. З 2007 року жінка очолювала Харківську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Короленка. За свою роботу була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня та званням почесного громадянина Харківської області. Померла 23 жовтня від наслідків COVID-19.
Вчені та викладачі
Нинішня осінь стала трагічною порою року для викладацького складу багатьох харківських вузів. За лічені місяці пішли з життя люди, чий сумарний науковий і педагогічний стаж склав би кілька століть.
– 11 жовтня пішла з життя директор Харківського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ Людмила Радченко. Вона пропрацювала в навчальному закладі 16 років.
– 15 жовтня померла Людмила Нечипоренко, викладач кафедри педагогіки в Харківському національному університеті імені Каразіна з 70-х років ХХ століття, автор 220 наукових робіт.
– 19 жовтня стало відомо про смерть професора Володимира Ульянова. Він понад 60 років віддав ХНУ імені Каразіна і очолював кафедру на фізико-технічному факультеті.
– 21 жовтня помер професор Костянтин Німець. З 1995 по 2010 рік він керував геолого-географічним факультетом, потім завідував гідрогеологічною кафедрою в університеті імені Каразіна. Причиною смерті став коронавірус.
– 22 та 23 жовтня стало відомо про смерть ще двох викладачів факультету геології, географії, рекреації та туризму – 76-річного доцента Федора Чомко та заступника декана Валентини Клименко.
– 25 жовтня померли двоє професорів Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Василенка – 77-річний академік Олександр Грінченко і 99-річний Михайло Турченко, який віддав вузу 54 роки і став автором 256 наукових робіт.
– 27 жовтня помер 93-річний Петро Волошин – доктор медичних наук і багаторічний керівник науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України. Його називали одним з основоположників української школи психоневрології.
Петро Волошин. Фото: www.city.kharkov.ua
– 30 жовтня пішов з життя ще один співробітник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Василенка – 71-річний доцент Василь Полетов. Він працював у вузі з 1976 року.
– 1 листопада стало відомо про смерть інженера хімічного факультету ХНУ імені Каразіна Дмитра Сидоренка. Йому було всього 39 років.
Таким чином, в році, що минає, наше місто втратило багатьох людей, які внесли свій внесок в освіту. У вузах не уточнюють причини смерті викладачів, проте за нашими даними частина співробітників Харківського національного університету імені Каразіна померла через COVID – 19 і брак місць у лікарнях. Як би там не було, редакція Newsroom висловлює свої співчуття близьким всіх видатних харків’ян з нашого списку. І ми сподіваємося, що наступного року він буде набагато коротшим.
Коментарі