Newsroom зібрав незвичайні відомості про підземку, з’ясувавши, на якій станції раніше вирощували гриби на продаж і для чого заморожували бетон під час будівництва.
Куди ведуть закриті переходи на станціях “Історичний музей” і “Держпром”
Спочатку на цих двох станціях метробудівники проєктували додаткові виходи. За задумом, зі станції метро “Держпром” пасажири повинні були виходити на проспект Незалежності приблизно в тому місці, де зараз стоїть п’ятизірковий готель Kharkiv Palace. А зі станції метро “Історичний музей” можна було б потрапити на вулицю Пушкінську.
У першому випадку створенню виходу завадила зміна забудови вулиці, а в другому – складна геологія, тому зараз ці переходи нікуди не ведуть. Запасний перехід на “Держпромі” закрили залізними дверима, а на “Історичному музеї” – інформаційним банером.
Чому закриті вестибюлі на станціях “Київська”, “Академіка Павлова” й “Імені Олександра Масельського”
Зараз північний вестибюль на станції метро “Академіка Павлова” та західний вестибюль станції “Імені Олександра Масельського” закриті через низький пасажиропотік. А південний вестибюль на “Київській” і зовсім будували з прицілом на майбутнє, однак з дня відкриття його жодного разу не відкривали.
Якби перекриті сьогодні виходи працювали, в одному з них можна було б побачити виготовлений з бетону та мармурової крихти бюст Івана Павлова – вченого, фізіолога, нобелівського лауреата. А в перекритому вестибюлі в районі ХТЗ розташований красивий вітраж, який раніше працював з підсвічуванням.
Від конки до “дріфткара”: історія харківського трамвая
Пішохідний перехід з видом на станцію “Університет”
Ще одним нині закритим для пасажирів місцем є пішохідний перехід на станції “Університет”. Він розташований на одному з балконів станції. Двері, що ведуть туди, можна побачити, виходячи на бік Харківського національного університету.
З балкона можна було оглянути всю станцію, не переходячи через турнікети, а ніші в стінах призначалися для художніх виставок. Подібний перехід існує і на станції метро “Перемога”, проте там його ізолювали від станції.
За харківськими проєктами будували станції в інших містах
У 1970-х працівники “Харківметропроєкту”, які розробляли гілки харківської підземки, створили конструкцію односводчастої станції мілкого закладення. За таким проєктом спочатку побудували “Центральний ринок”, “Турбоатом” і “Спортивну”.
Конструкція спрощувала будівництво станції, тому проєкт вийшов дуже успішним. Пізніше “харківський односвод” освоїли в Києві, Москві, Нижньому Новгороді, Казані, Ташкенті та інших містах тодішнього СРСР. У Харкові цей принцип також застосували при будівництві станцій “Академіка Павлова”, “Київська”, “Захисників України”, “Армійська” та “Тракторний завод”.
ТОП-5 популярних блогерів: що постять і скільки заробляють харків’янки в мережі
Замороження ґрунту при будівництві станцій
Зводячи деякі станції, харківським метробудівцям довелося зіткнутися з пливунами – насиченими водою ґрунтами. Це ускладнювало будівництво, тому працівники вдалися до радикального методу заморозки ґрунтів, коли місце робіт відгороджується метровою стіною із замороженого ґрунту. Така стіна не пропускає ґрунтові води до місця будівництва. У пливунах бурили свердловини, куди через компресорні установки закачували спеціальний розчин. До подібного методу вдалися при будівництві “Південного вокзалу”, “Проспекту Гагаріна”, “Пушкінській” і “Захисників України”.
На “Пушкінській” вирощували печериці
Завершуючи будівництво станції метро “Пушкінська”, керівництво метрополітену вирішило оригінально використовувати шахту, через яку доставляли будматеріали та витягували ґрунт. Користуючись тим, що на глибині постійно підтримується оптимальна температура та вологість, шахту використовували для промислового вирощування грибів, і якийсь час на прилавках міста з’являлися печериці з глибин метрополітену.
Міфи про Харків: російська мова, звільнення і тремпель
Як виглядають люди, чиї голоси ми чуємо під землею
Зараз інформаційні повідомлення всіх трьох ліній озвучує співробітник Харківського обласного радіо Анатолій Подорожко. Місцеві радіослухачі могли чути його голос в програмі “З минулого рідного краю”, в якій розповідають історії про минуле Харківщини, або в культурно-мистецькій програмі “З улюбленого”, де Подорожко зачитує літературні твори. У 2010 році Подорожка запросили озвучувати інформатор на Олексіївській лінії, а у 2016 після перейменування станцій запросили озвучувати повідомлення на всіх трьох лініях.
“Голос” харківської підземки Анатолій Подорожко
До цього інформаційні повідомлення озвучував Юрій Вірченко – головний редактор і автор програм Харківського обласного радіо. До 2016 року його голос звучав у більшості оголошень. Крім цього, раніше в метро можна було почути й жіночий голос. Деякі повідомлення озвучувала режисер і автор програм Харківського обласного радіо Нелла Гунченко.
Коментарі