У Харкові є станція метро “Академіка Барабашова”, названа на честь видатного астронома Миколи Павловича, наукові роботи якого відомі в усьому світі. Вчений досліджував космічний простір, вивчав планети й Місяць. Хоча багато харків’ян вважають, що станцію підземки охрестили на честь речового ринку. Newsroom згадав, чим прославився Барабашов.
ТОП-7 маловідомих фактів про підземки Харкова
Микола Барабашов народився 30 березня 1894 року в інтелігентній родині. Батько майбутнього вченого – Павло Миколайович – спочатку працював лікарем в очній клініці, якою керував відомий медик Леонард Гіршман, а потім став професором медицини Харківського університету. За спогадами сучасників, Павло Миколайович вважався відомою та шанованою людиною в місті, тому що безкоштовно лікував бідних пацієнтів. Мати – Валентина Василівна – закінчила консерваторію по класу рояля, але присвятила себе родині, навчила сина любити музику й грати на скрипці.
Барабашов під час лікування в Італії
У дитинстві Барабашов читав пригодницькі та фантастичні романи європейських авторів. Але найбільший вплив на дитину справили книги французького астронома Каміля Фламмаріона. Миколі пощастило: під час подорожі до Парижа батько привіз його в обсерваторію, де працював його кумир. Каміль Фламмаріон надихнув юнака й подарував йому книгу з підписом: “Моєму новому колезі Н. Барабашову від співгромадянина неба. К. Фламмарион”.
Підземні галереї та політ над містом: ТОП-7 екскурсій Харковом
У Харкові молодий вчений побудував домашню обсерваторію з куполом на даху свого будинку, який знаходився на початку проспекту Гагаріна. Астроном спостерігав за Місяцем і Марсом, а свої статті публікував у великих наукових виданнях. На молодого астронома в той час звернув увагу вчений Костянтин Ціолковський, який відправив йому лист, після якого між ними зав’язалося листування.
Микола Барабашов с дочкою Валею, 1940 рік
Після закінчення школи Микола Барабашов відправився вчитися в Естонію, в Імператорський Юр’ївський університет, де була відкрита кафедра астрономії та працювала одна з кращих обсерваторій. Під час навчання Барабашов захворів на туберкульоз – здоров’я молодика стрімко погіршувався. Батько зібрав гроші та відправив його на лікування до Італії. Через Першу світову війну родині довелося повернутися до рідного Харкова. Протягом усього життя Микола Барабашов страждав через наслідки перенесеного захворювання і тільки завдяки науці й улюбленій роботі зміг боротися з недугами.
Де в Харкові комфортно жити: рейтинг районів міста
Під час Першої світової та громадянської воєн молодий вчений продовжував вивчати космічний простір і закінчив Харківський університет. Микола Барабашов залишився в ЗВО, де займався науковою діяльністю, але без стипендії. В результаті науковцю довелося працювати в школі й навіть працювати завгоспом в обсерваторії, бо інших вакансій на той момент не було. Завдяки таланту і знанням Миколу підвищили до звання “астронома-спостерігача”. В обсерваторії він познайомився з Вірою Арсеньевой, племінницею відомого астронома Миколи Євдокимова. Молодий вчений закохався і зробив дівчині пропозицію руки і серця.
У 1927 році Барабашову присвоїли звання професора. До Другої світової війни вчений вивчав Місяць, Марс, Венеру, Сатурн і Юпітер. Вчений відкрив, що в атмосфері Венери присутні кристали льоду, а кільця Сатурна тягнуться до самої поверхні планети. Астроном описав атмосферу Юпітера і зробив ще безліч дивовижних відкриттів, які дозволили зробити стрибок у вивченні й освоєнні космічного простору. Дослідження Миколи Барабашова використовували найбільші обсерваторії Європи і США.
Міфи про Харків: російська мова, звільнення і тремпель
Під час Другої світової війни, після визволення Харкова, Барабашов став ректором університету й очолював ЗВО до 1945 року. Астроном допомагав відновлювати місто та будівля ЗВО. За станом здоров’я йому довелося покинути пост, після чого астроном переніс кілька серйозних операцій і втратив частину ребер. Після всіх пригоди зі здоров’ям, вчений продовжив вивчати таємничий світ космосу. Микола Барабашов говорив: “Наука – ось, що дає мені сили жити”.
Микола Барабашов з онукою, 1967 рік
З нашої планети можна розглянути тільки 60% поверхні Місяця, тому астрономів протягом багатьох століть цікавила зворотна сторона супутника. У 1959 році міжпланетна станція “Луна-3” передала знімки небесного тіла на Землю. На їх основі астрономи підготували перший “Атлас зворотного боку Місяця”, а Микола Барабашов став редактором і одним з авторів книги. Користуючись цією карткою, вчені вперше створили глобус Місяця.
Дев’ять слонів Харківського зоопарку: циркачі та вантажовози
Микола Барабашов вивчав космос у рідному Харкові. Вчений прожив 77 років. Багато років відомий астроном жив у будинку, який знаходиться відразу ж біля виходу зі станції метро “Пушкінська”.
Микола Барабашов публікував наукові роботи та вкладав власні гроші в розвиток науки. Він же заснував Чугуївської спостережну станцію, за допомогою якої вивчають астероїди. За його ініціативи відкрили Харківський планетарій, де працювали астрономічні гуртки для школярів.
З майбутніми астрономами
У Харкові його ім’ям назвали не тільки станцію підземки, а й вулицю, яка знаходиться недалеко від станції метро “Студентська”. На честь відомого вченого названі кратери на Місяці і Марсі, а також мала планета №2883.
Коментарі