На сучасному Полтавському шляху за старих часів стояла будка зі сторожем, було ціле рибне озеро та Дмитрівський храм, який тричі перебудовували. На місці озера зараз розбили сквер, церкву зруйнували більшовики, а в’їзд в місто більше ніхто не охороняє. Чим ще славилася колишня Катеринославська вулиця та чому з дахів будинків тут спішно знімали солому, – читайте в матеріалі Newsroom.
У Харкові закінчують реконструкцію найбільшого ТРЦ на Салтівці (Фото)
Центральною віссю Залопанської частини Харкова та однією з головних вулиць Харкова ще в 1760-ті стала майбутня вулиця Катеринославська. До 1767 року вона стала дорогою, яка вела до центру Катерининської провінції – Белевської фортеці (нинішнє місто Красноград), а її продовження за міською межею було дорогою на Богодухів, Полтаву та Київ.
За списком вулиць Харкова 1724 року вона мала ім’я Василя Ктитора та належала до парафії Дмитрівської церкви. Власне тут вона і закінчувалася, оскільки далі йшов Західний оборонний вал і стояли міські ворота. Назва вулиці Катеринославська відома з 1794 року, хоча її ж називали й Новоросійською, і Херсонською, за тим же принципом – дорога на Херсон. Офіційну назву Катеринославської закріпили за нею в 1804 році. Дорога вела від кам’яного мосту через річку Лопань на Холодну гору. 13 березня 1919 року її перейменували на честь більшовика Якова Свердлова. А в 1995 році назвали Полтавським шляхом.
Вулиця Катеринославська на плані Харкова 1896 року
За старих часів при в’їзді на Катеринославську біля мосту стояла міська будка зі стражником. Така ж будка з рогаткою (шлагбаумом) стояла і на в’їзді в місто, тільки службу тут несли солдати Харківського внутрішнього гарнізону. У 1815 році конструкцію змінили теплі вартові, кожна з яких обійшлася місту в 350 рублів. Всього в Харкові було 12 міських будочників. Вони отримували платню і носили мундир з приладом: суконний камзол з темно-зеленим суконним коміром і обшлагами, білі шаровари з парусини, пояси з чорної шкіри, шапки та озброювалися бердишем. Кожен такий мундир обходився місту в 32,95 рубля.
У Харкові після 11 місяців простою запрацював найстаріший кінотеатр
Катеринославська ще з 1760-х вважається однією з трьох головних і чудових вулиць міста. Довгий час лише ближні до центру міста будинки будувалися за пристойними планами та фасадами, і тільки з розширенням міста після опублікування плану 1822 року, утворення жандармської площі, вулиця стала забудовуватися й до рогатки на виїзді з Харкова. Проте більша частина будинків була крита соломою навіть в 1840-е. З приїздом до Харкова в 1847 році генерал-губернатора С. Кокошкіна надійшло розпорядження в межах міста міняти солом’яні дахи на залізні, а старі будинки зносити. До 1870-х Катеринославська була улюбленим місцем для санних прогулянок в зимовий час. Тут оцінювали рисаків та шубки дівчат, наглядали собі наречену та шукали зустріч з друзями. Однак близько 1869 року цей звичай заборонили та публіка перемістилася на Білгородське шосе та Сокільники.
Початок вулиці Катеринославської. Листівка початку XX століття
З 1843 року та по 1919 рік по Катеринославській проходив хресний хід з Озерянською іконою Божої Матері. Щорічно 30 вересня хресний хід приносив ікону з Курязького Преображенського чоловічого монастиря в Харківський Покровський чоловічий монастир, а 22 квітня повертав назад в Куряж. Ця подія знайшла відображення в літографіях, гравюрах та фотографіях, а сама ікона вважається чудотворною і головною реліквією Слобідської України.
Парки, міст та оглядовий майданчик: що відкрили в Харкові у 2021 році
На початку Катеринославської в першій половині XIX століття існувало озеро. З кількома іншими озерами воно становило цілий ланцюг стариць на місці, де в минулі століття проходило русло річки Лопань. Ці озера були джерелами чистої джерельної води, повідомлялися між собою каналами та служили довгий час місцем, де набирали воду городяни. У 1796 році генерал-губернатор Воронезького та Харківського намісництв повелів оформити озеро по Катеринославській вулиці за правильним планом та піклуватися про його чистоту. На плані Харкова 1822 року ми бачимо, що через це озеро прокладено міст.
Вулиця Катеринославська та Дмитрівська церква. Листівка початку XX століття
На початку 1850-х в озеро по Катеринославській запустили рибу. Фінансувало дане дійство міська дума, а озеро назвали рибним. У 1857 році водойму вирішили здавати в оброчне утримання на три роки приватній особі, щоб він використовував рибу на свій розсуд. Абсолютно неясно, чим це закінчилося, тим більше, що пошук бажаючих повинен був відбуватися через громадські торги. Згодом вода в озері забруднилася та стала непридатною для пиття. Проте озеро, що стало басейном, де влаштували фонтан, було вельми привабливим місцем для публіки. А в кінці XIX століття, коли озеро обміліло, тут влаштували сквер.
Впізнай місце в Харкові за старим фото (ТЕСТ)
Окрасою Катеринославської вулиці була й Дмитрівська церква. Перший храм на честь Святого великомученика Дмитра Селунського побудували в 1689 році та простояв він до 1764 року поки не занепав. Замість нього парафіяни Залопанської частини поставили новий дерев’яний храм, який згорів 19 листопада 1804 року. Нова кам’яна церква будувалася з 1805 по 1808 роки, в наступні роки її неодноразово перебудовували. Останнім своїм прекрасним виглядом вона була зобов’язана інженеру Михайлу Івановичу Ловцову. Саме за його планом з 1888 по 1896 роки її розширили та прикрасили зовні. Оновлений храм привертав увагу всіх приїжджаючих в місто.
Вулиця Катеринославська біля Жандармської площі. Листівка початку XX століття
Харківський художник Василь Карпов, так описував його: “За те поспішаю сказати, що храм в ім’я святого великомученика Димитрія на початку Катеринославської вулиці, реставрований за планом та фасадом г. Ловцова і також становить собою російсько-візантійський стиль в пропорційній суміші з готичним стилем цілком вдався. Цей храм можна назвати найкращим храмом у місті Харкові; своєю красою граціозними лініями, підбором орнаментики, куполами яйцевидної форми та шпилеподібними башточками з боків, він не може не привертати до себе очей спостерігача, на ньому відпочиває душа і за нього заочно дякуєш зодчого. Дзвіниця храму вся ажурна, прикрашена тонкими колонами та дахом стилеподібної форми й з контрфорсами, запозиченими з готичного стилю гармонійно зливається в одне ціле граціозна будівля. Портал, що є входом в храм, і нарешті, величезної величини вікна, що дає велику кількість світла всередині храму, – все це так витончено і велично в один і той же час”. На жаль колишня краса знищена в роки Радянської влади та в цей час храм відроджується.
ТОП-5 місць для осінньої риболовлі в Харківській області
У другій половині XVIII століття за Дмитрівською церквою розташовувалося парафіяльне кладовище, яке тягнулося аж до Холодної гори та було закрито на початку XIX століття. На його місці за планом 1822 року була спланована площа, яка отримала в 1830-ті ім’я Жандармської, від розташування на ній жандармської команди міста Харкова. Тут були житлові приміщення для неодружених рядових, кухня, стайні, городи, що належали до ведення цієї команди. На площі також розмістили й 3-ю поліцейську і пожежну частину, яку і сьогодні прикрашає Пожежна каланча.
Початок вулиці Катеринославської. Фото А. Гапона, 1915 рік
13 березня 1919 року вулицю Катеринославську перейменували на честь більшовика Якова Свердлова. Сучасна назва – Полтавський Шлях було дано вулиці 27 червня 1995 року.
Коментарі