Історія перукарського мистецтва в Харкові досі не написана. Хоча, звичайно, в нашому місті це професія молода, власне, як і сам Харків. У минулому на території Слобідської України перукарі іменувалися цирульниками, а слово це прийшло до нас з Польщі. Перша згадка цирульника в Харкові відноситься до 1684 року, хоча поза всяким сумнівом люди цієї професії проживали у нас і раніше. У середні століття до обов’язків цирульника додалося лікування. У Західній Європі їх навчали навіть хірургічній практиці. Цирульник не тільки голив бороду, стриг волосся, але і надавав першу медичну допомогу (міг пустити кров, вирвати зуб).
У Харкові після 11 місяців простою запрацював найстаріший кінотеатр
Більшість цирульників опинилися в Харкові після виходу у відставку з регулярних полків імператорської армії, хоча траплялося, що приїжджали й спеціально з території Гетьманщини. Теоретично цирульники повинні були утворити власний цех, в тих містах, де вони були окремою цеховою громадою, у них навіть був свій знак – мідна мисочка з піною і пензликом. Але в Харкові за своєю нечисленністю, цирульники входили в цех кравців.
Зразки жіночих зачісок 1880-х
В кінці XVIII століття харківські цирульники розмістилися в кам’яній вежі фортеці, яка належала тоді купцеві Василю Алаторцеву. На першому поверсі у нього був трактир, вхід в який йшов з торгової (проїжджої площі), а на другому зі входом власне з фортеці – цирульники. Відомо, що цирульники працювали в цій вежі до 1820-х, поки Стара вежа не була закрита губернською владою.
Після виходу з вежі, цирульники вже ніколи не збиралися під одним дахом, кожен шукав собі окреме приміщення, або працював вдома у клієнтів. До останніх ставилася багата публіка, чиновники високого рангу, заїжджі сенатори та генерали.
Дізнайся місце в Харкові за старим фото (ТЕСТ)
Найкраща перукарня Харкова в 1840-ті належала купцеві Івану Ковалевському. Вона розміщувалася в будинку Чистякова на старомосковській вулиці. У ній були навіть особливі майстри по чоловічим і жіночим перукам, а також іноземці для жіночих зачісок. Конкуренцію йому складав тільки власник цирульні на Миколаївській площі Іван Сірко.
Весільна зачіска нареченої-вдови з букетом для нареченої та реклама дамських гребенів, 1892 рік
У 1860-70-ті перукарень було кілька: Ананьєва в купецькому провулку, Грунтенко і Стурова на Сумській вулиці, Деннику, Кольченко і Лар’є на Московській вулиці, Кацавалова і Струницького на Миколаївській площі. Найпопулярнішим у цей час був майстер Платонов, який містив навіть дві перукарні на Катеринославській та німецькій вулицях.
Парки, міст і оглядовий майданчик: що відкрили в Харкові у 2021 році
Більшість перукарень Харкова в середині та навіть кінці XIX століття являли собою моторошне видовище, убогі брудні кімнатки, в яких не було навіть умивальника, щоб службовці могли помити руки перед стрижкою або голінням. Якщо навіть умивальник і був, то мило там з’являлося тільки перед перевіркою городового лікаря. Пізніше, вже на початку XX століття, поліцейське начальство і городовий лікар вимагали не тільки мити руки перед кожним відвідувачем, а й мати білі халати, обов’язково міняти рушники та простирадла, а також дезінфікувати інструмент після кожного використання.
Жіночі зачіски міста харків’ян, початок XX сторіччя
Працювали цирульники з 07:00 ранку і до 22:00. За обов’язковими постановами у свята, як і більшість закладів вони повинні були відкриватися о 09:00 ранку і закриватися о 15:00. Але на ділі цього ніхто не виконував, власники перукарських закладів вимагали від підмайстрів працювати до тих пір, поки йде клієнт.
ТОП-10 дивовижних місць в Харківській області, про які ви могли не знати
На початку XX століття в Харкові через неможливість заснувати свій власний цех, було створено Товариство перукарів, приміщення для якого виділило Товариство трудящих жінок. Увійшли до нього до 50 перукарів-майстрів, а головним завданням товариство вважало організувати медичну та юридичну підтримку майстрам. Була утворена й особлива комісія, яка повинна була залагоджувати конфлікти між майстрами та клієнтами. А таких конфліктів було чимало. До Товариства входили такі відомі майстри перукарського мистецтва як Полушкін, Міндюк, Зубков, Соловйов, Архипов, Іллічов, а головою був Целіковський.
Жіночі та чоловічі зачіски харків’ян, початок XX сторіччя
До 1910 року в Харкові було понад 100 перукарських закладів, в яких працювало майже 150 майстрів і стільки ж підмайстрів, і вони всерйоз подумували про відкриття свого цеху перукарів, що зустріло опір з боку Харківської ремісничої управи. Одна з відмов полягала в тому, що перукарі не могли збирати в рік на утримання цеху до 1200 рублів. Пройшовши всі перепони юридичної тягомотини, перукарі створили свій власний цех в 1911 році. Серед них були такі відомі майстри як Григорій Куниченко, Михайло Мехницький, Борис Бельфельд, Леонід Альохін.
ТОП-7 маловідомих фактів про підземку Харкова
Багато з харківських перукарів були відомі не тільки як майстри зачісок, але і як винахідники всіляких засобів для догляду за волоссям. Андрій Дік, наприклад, винайшов засіб “Крапенін” для поліпшення росту волосся, а Георгій Васильєв засіб “Лупа”, самі розумієте від чого. І хоча кошти ці були досить примітивні, вони не містили ніяких шкідливих складових, той же “Крапенін” являв собою екстракт з кореня кропиви.
Коментарі