З початку року використання касових апаратів для фізичних осіб підприємців другої, третьої та четвертої груп стало обов’язковими. Як з’ясував Newsroom, через це харківські підприємці закриваються, йдуть на канікули або в тінь.
Про те, скільки коштують апарати, до якого терміну їх потрібно встановити та які штрафи загрожують порушникам нам розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
На ваш погляд, чи своєчасна ініціатива держави щодо запровадження РРО та ПРРО для малих підприємців?
— Спільнота підприємців називає цю ініціативу “псевдореформою”. Посилення контролю за мікробізнесом не принесе державі ніякого результату, а лише створить додаткові труднощі для малих підприємців. А якщо врахувати підвищення тарифів, то найближчим часом ми побачимо закриття малих підприємств або їх перехід в нелегальне поле. За моїми даними, в грудні 2021 року кількість зареєстрованих та закритих ФОПів практично зрівнялася, тоді як в листопаді ця різниця становила 12% на користь перших. За перший тиждень січня 2022 року ми вже бачимо, що закритих ФОПів стало більше, ніж відкритих. Поки це невелика цифра — всього близько 200, але це вже тенденція. І я впевнений, що за результатами першого кварталу кількість працюючих ФОП значно зменшиться.
Олександр Чумак: президент Асоціації приватних роботодавців
Чи можете розповісти, які підприємці йдуть?
— В першу чергу це роздрібна торгівля — кіоски біля багатоповерхівок та на зупинках. Також це фітнес-центри, салони краси та перукарні, невеликі автоперевізники, наприклад, в передмісті або сільській місцевості.
Яку суму витратять ФОП Харківської області у зв’язку з обов’язковим введенням касових апаратів?
— У нашому регіоні зареєстровано близько 85 тисяч фізичних осіб-підприємців. Якщо вважати, що всі вони встановлять електронний касовий апарат, то в середньому кожен витратить на навчання та абонентське обслуговування від 1500 гривень. За попередніми розрахунками, всього це близько 127,5 мільйона гривень. Ця сума може бути значно більшою, якщо люди поставлять так званий “залізний” касовий апарат. Його середня вартість варіюється від 4500 до 25 000 гривень.
“Залізні” реєстратори розрахункових операцій (РРО) дорожчі та незручні в порівнянні з їх мобільними аналогами (ПРРО). Навіщо ФОП купувати саме їх, а не сучасні?
— На жаль чинне законодавство забороняє використання ПРРО при продажу підакцизних товарів — паливно-мастильних матеріалів, алкоголю та тютюну. Дуже дурна та незрозуміла норма. Я сподіваюся, що найближчим часом її скасують і всі підприємці зможуть користуватися ПРРО.
РРО та ПРРО апарати
Зараз в країні існує дефіцит “залізних” РРО. Раніше ви говорили про те, що придбати їх швидко практично неможливо, а черга на покупку досягає чи не півтора року. Водночас чи готова податкова система до такої кількості активних апаратів?
— У грудні на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики озвучили дані податкової служби, згідно з якими відомство не готове до масової кількості заявок на встановлення РРО на початку 2022 року. Але чомусь цю заяву проігнорували. Мені здається, що “нічого не робити” — це був найкращий вихід для Верховної Ради. Але зараз ми починаємо пожинати плоди. Було спочатку зрозуміло, що відразу встановити до 700 тисяч касових апаратів фізично неможливо. Підприємці в якийсь момент зіткнулися з тим, що фіскальний сервер податкової служби “ліг”.
Продавцям підакцизних товарів загрожує новий штраф
Навчання роботі з касовим апаратом обов’язкове або кожен підприємець вирішує сам: потрібне воно йому чи ні?
— Повз навчання ніхто не пройде. Виходячи з досвіду, багато бізнесменів скаржаться на те, що не можуть закрити касу за день. А це обов’язково, оскільки інформація про кількість фінансових операцій, проведених за день, повинна піти на фіскальний сервер податкової служби. У будь-якому випадку, навіть для поводження з хмарним касовим апаратом необхідне спеціальне навчання. Щобільше, якщо ФОП торгує підакцизними товарами, то з 1 січня необхідно сканувати не тільки штрих-код, а й акцизну марку товару. Якщо продавець забув це зробити, то підприємцю “прилітає” штраф у розмірі 5100 гривень за кожну позицію. Тому з цим ризикувати швидше за все ніхто не буде.
Які передбачені штрафи за несвоєчасне встановлення касових апаратів?
— Існує кілька основних штрафів, вони стосуються невидачі касового чека на повну суму або невидачі фіскального чека покупцеві. За перше порушення підприємець повинен заплатити штраф у розмірі 100% вартості товару, у другому та наступних — 150%. Потрібно розуміти, що легальний бізнес, який видає чеки, особливо нічим не ризикує. Складнощі чекають тих ФОП, які раніше касові апарати не використовували — вони будуть здійснювати елементарні помилки або просто забувати вибивати чеки.
Хтось закривається, а дехто працює нечесно
Багато ФОП пишуть до податкової заяви на відпустку до 1 лютого, закриваються та не ставлять РРО. На ваш погляд, це відстрочка перед “смертю” або відхід в тінь під тиском уряду?
— Це відхід від проблеми, він дозволить підприємцям не працювати один місяць. Якщо немає офіційних продажів, то не потрібно платити єдиний податок та, нібито, можна не поспішати з установкою касового апарату. Також до 1 квітня діє “ковідний” мораторій на податкові перевірки ФОП. Це означає, що ще майже півтора місяця ризик нарватися на штраф за невикористання касового апарату буде мінімальним. Але не варто забувати, що після закінчення карантину податкова зможе перевірити ФОП та виписати штраф навіть “заднім числом”. Раніше голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявляв, що розглядатиметься пропозиція про відстрочку щодо введення цих штрафів. Але не варто забувати, що це ніяк не впливає на обов’язкове введення касових апаратів і їх застосування. ФОП можуть відкласти ризики, але повністю уникнути їх не вийде.
А як зараз поводяться ті підприємці, які не пішли на вимушені канікули?
— Багато ФОП вирішили продовжити роботу та прибрали термінали банківських карт. Часто це роблять для того, щоб приховати сліди розрахунків з клієнтами у фінансовій історії та уникнути штрафів. Але не варто забувати, що розрахунок готівкою також може привести до покарання. Варто покупцеві поскаржитися, як тут же нагряне перевірка з податкової та в цьому випадку “ковідний” мораторій не врятує.
У Харкові діє одна з найнижчих податкових ставок в Україні
Чи надає міська чи обласна влада достатню підтримку підприємцям у зв’язку з обов’язковим введенням касових апаратів? Можливо, зниження податків або інші механізми?
— Щодо податкових ставок: для третьої групи вона не змінюється органами місцевого самоврядування, тому що прив’язана до обороту. Якщо ж говорити про другу групу, то з 2017 року в Харкові встановлена одна з найнижчих ставок в Україні — 10%. Це половина максимальної ставки, яка, наприклад, діє в Києві. Відтоді податкова ставка для другої групи ФОП у нашому місті не змінювалася і, наскільки мені відомо, спроб її підняти немає. Зараз ми працюємо з Комітетом Верховної Ради в рамках Ради з питань розвитку малого підприємництва при Президентові України над законопроєктом, який може дозволити звільнити до 90% мікробізнесменів від використання касових апаратів. Дуже сподіваюся, що до березня цей законопроєкт буде розглянутий та прийнятий. 29 грудня під час засідання місцевої координаційної ради я просив представників податкової служби поставитися максимально лояльно до ФОП у цей період.
На ваш погляд, чому ініціатива щодо введення обов’язкових касових апаратів зіткнулася з такими масштабними проблемами?
— Це відбувається через помилкові цілі в боротьбі з детінізацією економіки й прагнення створити комфортний бізнес-клімат. Існує дослідження, яке проводив Міжнародний валютний фонд. У ньому чорним по білому написано: немає доказів того, що тотальна фіскалізація є “срібною кулею” в боротьбі з тіньовим сектором економіки. Чомусь автори закону про обов’язкове використання касових апаратів йдуть “по граблях” та вважають, що ми — країна, яка покаже якісь інші результати в боротьбі з тіньовим бізнесом за допомогою введення РРО та ПРРО. Ці дії не принесуть державі ніякого додаткового доходу. Більш того, вони здатні викликати додаткове соціальне напруження.
ФОП — основа середнього класу та самозайнятого населення України, яке гостро реагує на подібні нововведення. При накладенні майбутніх тарифних та енергетичних проблем може послідувати масове скорочення або звільнення співробітників. Це створить навантаження на центри зайнятості та вплине на зменшення доходів місцевого бюджету від єдиного податку та податку фізичних осіб. Своєю чергою, наслідки позначаться на виконанні соціально-економічних програм, які реалізуються в місті — ремонті доріг, вивезенні сміття та загальному поліпшенні якості життя людей.
Коментарі