Конституційний склад Верховної Ради налічує 450 депутатів, проте на сьогодні чинними є повноваження 420-ти, і більшість з них складають нардепи, обрані за списками партій. Є серед них і 8 представників Харківського регіону (6 – від «Слуги народу», 1 – від «Батьківщини» та 1 – від депутатської групи «Відновлення України»), законодавчу роботу яких Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує в третій частині моніторингу.
Серед обраних за списками партій депутатів, яких можна вважати представниками Харківського регіону, 7 із 8-ми досить активно брали участь у голосуваннях у період із 1 червня по 22 липня. Виключенням є Ігор Абрамович, який, за повідомленням ЗМІ, після початку війни перебрався з України до Франції та звідти дистанційно спів-головує (в партнерстві з київським бізнесменом Вадимом Столаром) у новоствореній депутатській групі «Відновлення України».
У всіх 6-ти членів фракції «Слуги народу» показник участі у голосуваннях склав понад 80% (найвищим, на рівні 97%, він є у Миколи Кириченка та Федора Веніславського). Дещо нижчою була активність у голосуваннях нардепа від «Батьківщини» Віталія Данілова (голосував із 69% питань порядку денного).
Ігор Абрамович, як уже зазначалося, на засіданнях не з’являвся, що, втім, не завадило йому стати спів-ініціатором 8-ми законопроектів – більше серед харківських нардепів-списочників лише у Олега Бондаренка (15).
У попередній досліджуваний період (березень-травень) Абрамович не долучався до жодної законодавчої ініціативи – ймовірно, на активізацію вплинуло створення власної депутатської групи наприкінці травня. Також збільшилась законодавча активність у Миколи Кириченка, тоді як у всіх інших депутатів тенденція протилежна і кількість спів-ініціатив знизилась.
За аналогією до попередніх досліджень законодавчої роботи мажоритарників від Харкова та області, окремо сфокусуємо увагу на голосуванні «списочників» по тій самій підбірці маркерних ініціатив.
Одразу троє з восьми нардепів-списочників від Харківщини підтримали усю добірку маркерних голосувань: логічно, що мова йде про членів фракції «Слуга народу» – Олега Бондаренка, Миколу Кириченка та Павла Сушка.
Інші троє «слуг» не підтримали по одній ініціативі з 7-ми: Анна Колісник – перерозподіл на ринку газу, Павло Якименко – відміну «нульового мита», Федір Веніславський – звільнення Ірини Венедіктової.
Натомість, нардеп від «Батьківщини» Віталій Данілов не голосував за жодне з цих питань, окрім збільшення соціальних видатків держбюджету (при цьому беручи участь у засіданнях, а по газовому законопроекту навіть демонстративно проголосував «проти»).
Загалом, за досліджуваний період «нардепи-списочники» долучилися до 40 законодавчих ініціатив із різноманітної проблематики – цей показник є проміжним між менш активними мажоритарниками від округів області (29) та більш активними мажоритарниками з обласного центру (69).
При цьому в усіх трьох групах спостерігається зниження активності в порівнянні з весняним періодом – це може пояснюватися тим, що саме навесні була більш гостра потреба в терміновому вдосконаленні законодавства в умовах воєнного стану.
Порівнюючи голосування «списочників» та «мажоритарників» від «Слуги народу», можна відзначити вищий рівень партійної дисципліни (як у розрізі присутності, так і підтримки) саме у депутатів, обраних за списками.
Причини можуть носити інституційний характер («мажоритарники» більш автономні, бо до них в принципі не застосовується імперативний мандат) та електоральний (у «мажоритарників» більш конкретна політична відповідальність перед виборцями їхніх округів за підтримку непопулярних чи резонансних законопроектів).
Наостанок, підсумовуючи роботу депутатів у другій половині VII сесії, варто звернути увагу на одну знакову постанову. Одним із останніх рішень Верховної Ради (постанова №7561 від 19 липня) депутати майже вдвічі підвищили розмір своїх посадових окладів (до 49 600 гивень).
І це питання однозначно консолідувало депутатську залу – 308 голосів «за», жодного «проти», підтримка представниками усіх фракцій. На фоні падіння доходів громадян, прогресуючого дефіциту бюджету, масових скорочень та безробіття рішення виглядає, як мінімум, контроверсійно.
Але оскільки воно вже прийнято, виборцям залишається лише вдвічі прискіпливіше і вимогливіше ставитися до роботи своїх представників у парламенті. А задля цього, принаймні, потрібно розуміти, що головною функцією народних депутатів є не волонтерство та долучення до роздачі гуманітарної допомоги, а якісна законодавча робота, яка є набагато потужнішим інструментом вирішення проблем виборців.
Власне, наведене в цьому та попередніх матеріалах моніторингове дослідження і націлене на привернення уваги громадськості до ключового – законодавчого – аспекту роботи нардепів, у якому їм ще є куди вдосконалюватися.
З повною версією матеріалу, що включає кейси законодавчих ініціатив, до розробки яких долучалися нардепи-списочники від Харківщини, можна ознайомитися за цим посиланням на сайті АЦ «Обсерваторії демократії».
Коментарі