Території 4-х із 7-ми мажоритарних округів Харківщини (поза межами обласного центру) наразі повністю або частково окуповані. Водночас, повноваження обраних від цих округів народних депутатів залишаються чинними, і логічно очікувати, що в цих умовах депутати ще активніше працюватимуть над вирішенням проблем своїх виборців на законодавчому рівні. Чи це так і як саме проявили себе мажоритарники від Харківської області в парламенті протягом останніх двох місяців досліджував Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».
Як і протягом першого «воєнного кварталу» навесні, якому було присвячено наше окреме дослідження, в червні та липні до роботи парламенту долучилися 6 із 7-ми мажоритарників від Харківщини. Позафракційний представник 176-го округу Дмитро Шенцев після початку повномасштабної війни не з’являвся в парламенті, не ініціював законопроекти та не надсилав депутатські запити.
Щоправда, саме випадок Шенцева виявив несподівану проблему – із незрозумілих причин електронна система Верховної Ради періодично позначає участь депутата у розгляді питань порядку денного не як «відсутній» (що за замовченням відображається у депутатів, які не зареєструвалися), а як «не голосував». Ймовірно, аналогічні ситуації можуть відбуватися і стосовно інших нардепів, що вносить певні похибки в статистику участі депутатів у засіданнях (утім, на загальну картину значного впливу це немає).
Представник 178-го округу Олександр Літвінов не пропустив жодного голосування з 342-х питань порядку денного за досліджуваний період. Також високі (90% та вище) показники участі в голосуваннях мають Дмитро Любота (177-й округ), Євген Пивоваров (175-й округ) та Юлія Світлична (179-й округ). Нардеп від 180-го округу Олексій Красов голосував із 83% питань, а найнижчий відсоток залучення до роботи на сесіях (не рахуючи «втікача» Шенцева) має представник 181-го округу Дмитро Микиша (54%). Водночас, саме Микиша став спів-ініціатором найбільшої кількості законопроектів (10).
Як і у попередньому матеріалі про роботу мажоритарників від обласного центру, окремо досліджуємо голосування депутатів від області з 7-ми відібраних маркерних питань (результати наведені нижче).
Повністю цю підбірку маркерних голосувань серед мажоритарників Харківщини підтримав лише Олександр Літвінов. Його колега Дмитро Любота голосував за більшість ініціатив, але утримався з непопулярного питання відміни безкоштовного розмитнення автомобілів.
Аналогічним чином за відміну пільг не стали голосувати Олексій Красов та Євген Пивоваров – до того ж, у кожного з них по ще одній «відмові» (законопроекти про ринок газу та телевізійну Нацраду відповідно).
Дмитро Микиша в порівнянні з колегами по фракції доволі часто пропускав засідання, на деякі з яких випали зазначені маркерні голосування – його голос «за» допоміг лише з питання ратифікації Стамбульської конвенції.
Жодного голосу «за» із зрозумілих причин не дав позафракційний Дмитро Шенцев. Натомість інший позафракційний депутат Юлія Світлична продовжила роботу на сесіях, але конкретно за ці ініціативи влади, судячи з усього, вирішила не голосувати, підтримавши лише звільнення генпрокурора Венедіктової.
Протягом досліджуваного періоду сумарно мажоритарники від Харківської області долучилися до 29-ти законодавчих ініціатив. Цей сукупний показник є суттєво нижчим, ніж у мажоритарників від обласного центру (69), що виглядає трохи дивним, зважаючи на гострі специфічні потреби законодавчого регулювання різних аспектів життєдіяльності тимчасово окупованих територій Харківщини. Разом із тим, подібне співвідношення активності на користь мажоритарників від обласного центру спостерігалося і навесні (35 спів-ініціатив проти 129-ти).
У найбільшій кількості законодавчих ініціатив серед мажоритарників області взяв участь депутат від 181-го округу Дмитро Микиша, який, водночас, має найнижчий відсоток голосувань на засіданнях Верховної Ради (якщо не брати до уваги нульові показники «зниклого» депутата Дмитра Шенцева).
Очікувано, що у членів коаліції кількість долучень до законодавчих ініціатив є вищою, зокрема, і через більшу ймовірність підтримки парламентом таких провладних законопроектів та постанов. Аналіз голосувань депутатів із 7-ми маркерних питань підтвердив, що четверо нардепів-членів коаліції доволі дисципліновано підтримують принципові для влади ініціативи (голосування за усі 7 проектів зафіксовано лише у Олександра Літвінова).
Позафракційна Юлія Світлична та обраний від «Слуги народу» Дмитро Микиша давали голоси за чутливі для влади ініціативи суттєво менше (в обраній підбірці з 7-ми голосувань в обох лише по одному «за»). Стосовно Дмитра Микиши це може бути пов’язано з його входженням до міжфракційного об’єднання Дмитра Разумкова «Розумна політика» (при цьому формально зберігається приналежність до фракції «Слуги народу»).
Тематика законодавчих ініціатив мажоритарників від округів Харківщини протягом останніх двох місяців була досить різноманітною. Зокрема, запропоновані зміни до Бюджетного, Податкового, Адміністративного, Кримінального та Митного кодексів, ініціативи з підтримки переселенців та позичальників із зруйнованим майном під час війни.
Знайшлося місце і для суто політичного питання, яке має вагоме значення для місцевого самоврядування на Харківщині – законопроектом №7476-2 передбачається «політична амністія» для місцевих депутатів, обраних від заборонених партій, що дозволить їм зберегти мандати за умови виходу з фракцій відповідних політичних сил. Прикметно, що авторство цієї ініціативи належить депутату від «Слуги народу», що вкотре ілюструє непублічні хитросплетіння реальних коаліцій як на центральному, так і на місцевому рівні.
З повною версією матеріалу, що включає кейси законодавчих ініціатив, до розробки яких долучалися мажоритарники від округів Харківщини, можна ознайомитися за цим посиланням на сайті АЦ «Обсерваторії демократії».
Коментарі