Спочатку була точка. Велика така точка над “i”, якій закінчувалася остання сторінка історії радянського театру, закритого від всіх “шкідливих” віянь. А за нею лежала незвідана територія, вільний простір для пошуку. Втім, певні вектори все ж були – різноманітні естетичні системи, світова культура встигла зробити і засвоїти за роки існування нашого мистецтва в “консервній банці”.
Так чи інакше, коли все це дійшло-таки до логічної точки, почав розвиватися театр, далекий від її побутової конкретності. Заново відкриті і досліджені землі – свої острівці – режисери іменували по-своєму. Степан Пасічник, відомий в Харкові і Україні режисер, нині – художній керівник одного з найцікавіших харківських театрів, назвав просто “PS”.
Офіційний сайт: http://ps-teatr.com.ua
Комментарии