Перша електронна система доступу до укриттів успішно пройшла випробування і незабаром буде введена в експлуатацію.
Про це повідомила пресслужба Київської міської військової адміністрації.
Експериментальний пристрій вже встановлений в одній із будівель цивільного захисту в Дарницькому районі Києва. Система має чотири незалежних способи відкриття дверей до укриття:
- автоматично при оголошенні повітряної тривоги;
- дистанційно через зв’язок із диспетчером за допомогою переговорного пристрою;
- за допомогою фізичного “ключа”;
- шляхом використання пін-коду, який генерується в чат-боті Телеграм під назвою “Бомбосховища Києва”.
Всі чотири варіанти працюють незалежно один від одного та забезпечують надійний доступ у будь-яких обставинах. Навіть при відсутності електропостачання система забезпечується власним акумулятором. Вихід з укриття здійснюється безконтактно — достатньо просто піднести руку до сенсорної кнопки.
Диспетчер має можливість не лише відчиняти двері та спілкуватися з відвідувачами укриття, а й контролювати функціонування системи. У разі виникнення несправностей чи технічних проблем диспетчер може негайно звертатися до технічної підтримки для відновлення роботи обладнання.
Мер Ігор Терехов звільнив підлеглого, відповідального за стан укриттів у Харкові
“Виготовлення та встановлення такої системи потребує певного часу та фінансування. Але, після запуску в роботу цієї першої системи ми будемо системно нарощувати обладнання такими пристроями інших укриттів по столиці. Кияни та гості міста повинні мати швидкий і безперешкодний доступ до сховищ під час повітряних загроз”, — заявив Сергій Попко, начальник Київської міської військової адміністрації.
Електронний безперешкодний доступ до укриттів є одним із кроків у вирішенні проблемного питання фонду захисних споруд Києва. Серед завдань, які ми поставили перед собою:
- поліпшення загального фонду захисних споруд, щоб забезпечити доступ до укриттів для всього населення Києва;
- розгляд можливості будівництва модульних укриттів з урахуванням типу та місця розташування;
- огляд та адаптація підземних приміщень столиці для використання як укриття;
- виключення з електронних карт укриттів об’єктів, які з технічних чи інших причин не можуть бути використані за призначенням;
- комплектація захисних споруд необхідним обладнанням;
- надання населенню онлайн-доступу до інформації про наявні захисні споруди, створення та вдосконалення чат-ботів та інших інформаційних ресурсів;
- створення контактних центрів для обробки та оперативної відповіді на звернення громадян.
“Вирішення проблемних питань фонду захисних споруд Києва відбувається, зокрема, відповідно до Указу Президента України про рішення РНБО від 23 червня 2023 року та мого Розпорядження як начальника Київської міської військової адміністрації”, — додав Сергій Попко.
Комментарии