Харківський лікар-інфекціоніст Володимир Корсунов став одним із тих, хто опинився на передовій боротьби з COVID-19. Ще навесні 2020 року він запропонував, як у разі необхідності замінити апарати ШВЛ поліетиленовими пакетами. Що змінилося за рік пандемії та чи чекати нам нової хвилі коронавірусу – спеціаліст розповів кореспонденту Newsroom.
Рік тому ми приймали літак з українцями, евакуйованими з Уханя. На ваш погляд, чи був тоді Харків та в цілому Україна готові до того, з чим ми зіткнулися згодом?
Абсолютно певен, що ні. В подальшому були можливості для того, щоб раніше розробити “маршрут пацієнта”, забезпечити необхідним обладнанням відділення, провести кисневі магістралі та подачу кисню.
Взагалі, вже був досить зрозумілий досвід країн Західної Європи – дуже швидке зростання кількості хворих, велике навантаження на лікарів інтенсивної терапії. Вже тоді було зрозуміло, що необхідно приймати рішення і виділяти кошти на підготовку медичної системи.
Наприклад, дотепер в нашій інфекційній лікарні, яка є опорною, немає відділення інтенсивної терапії, яке б відповідало потребі у наданні висококваліфікованої допомоги хворим. Відділення, де було шість ліжок, якось розширили до 12, але в нас і зараз дев’ять пацієнтів знаходяться за його межами, на неінвазивній вентиляції. А ремонт відділення триває дуже довго.
Фото: hromadske.ua
Тобто складність у тому, що ми не можемо розмістити потрібну кількість людей?
Нам не вистачає ліжок у відділенні інтенсивної терапії, щоб розмістити всіх пацієнтів, які потребують допомоги. До речі, цієї можливості не буде, навіть якщо всі 18 ліжок відкриють. Тому що на 200-ліжкову лікарню за розрахунками країн Західної Європи необхідно мати 40 ліжок інтенсивної терапії. Тобто кожне п’яте має бути призначене для цих потреб.
А в нас на 300-ліжкову лікарню – максимум 18. Навіть, якщо запустити обидва відділення, старе і нове, буде лише 30 ліжок інтенсивної терапії.
Окрім обладнання, медики тоді скаржились на брак найнеобхідніших засобів захисту. Чи змінилась ситуація зараз?
Якщо брати нашу лікарню, то в нас є і маски, і шоломи для проведення неінвазивної вентиляції, костюми, респіратори. Є все, що необхідно для індивідуального захисту працівників.
З точки зору обладнання, ми отримали як з державних, так і з приватних джерел 40 апаратів ШВЛ. За цей час через нещадну експлуатацію декілька з них вийшли з ладу. Зараз п’ять в ремонті, чотири обіцяють вже завтра відремонтувати (розмова відбулась 23 лютого. – автор). Але якщо порівнювати ситуацію на початку пандемії, коли в нас було два апарати ШВЛ, і ті 40, що є зараз, можна сказати, що ми стали в 20 разів краще.
Апарат ШВЛ. Фото: kharkivoda.gov.ua
Зараз в західних країнах, зокрема в Великобританії, пишуть про нові штами COVID-19. Чи були вони зафіксовані у нас?
На жаль, в України немає можливостей для проведення типування штамів. Ми можемо сказати – коронавірус це чи ні. Але який саме штам – невідомо, бо немає референс-лабораторії.
В нашому випадку зразки необхідно відправляти до більш розвинених країн. Але дивлячись на епідемічний процес на теренах західних областей, можна припустити, що новий спалах міг викликати саме британський штам.
З огляду на це – чи настала вже друга хвиля коронавірусу? Чого нам чекати – зростання чи зниження кількості захворілих?
В нас була одна хвиля. Дуже розтягнута в часі через протиепідемічні заходи. Але одна. На початок цього року ми мали її закінчення. Зараз можна припустити, що ми бачимо початок другої хвилі, принаймні у західних областях України.
Ситуація з коронавірусом на 26 лютого. Фото: labcenter.kh.ua
З чим це пов’язано?
Ми знаємо, що триває гірськолижний сезон. Відповідно, в західних областях велика кількість туристів, причому, не тільки з України. Працюють ресторани, кафе, бари, утворюються великі скупчення людей. Це і є джерело масштабного інфікування.
А через те, що всі вільно пересуваються країною, через певний час ми теж можемо стати “співучасниками” цього епідемічного процесу.
На ваш погляд, в нашому регіоні – де саме людей чекає найбільша небезпека, де вони підхоплюють коронавірус?
Перше – це заклади громадського харчування. Людина сидить перед купою відвідувачів, які, наприклад, щось святкують. Весь час вони дихають один на одного. Це є дуже серйозним джерелом інфікування.
Друге – це релігійні зібрання. В церквах купа людей, обмежена відстань. Третє – громадський транспорт. Останні, мабуть – торгівельні центри та супермаркети. Але там більше простору та менший контакт, з точки зору часу, між людьми.
Якщо ви щось святкуєте у закладі, то це триває декілька годин. І цього достатньо, щоб отримати велику дозу вірусу. А в супермаркеті контакти між людьми – нетривалі. Там також необхідно носити маски, а за столом ви ж не будете цього робити.
Мітинг співробітників закладів громадського харчування проти карантину. Фото: Newsroom
Україна має отримати декілька видів вакцини – індійську Covishield, американську Pfizer. З одного боку, Україна чекає на вакцину. З іншого боку, є думка, що частина медиків не бажає вакцинуватись та не довіряє індійській розробці?
Ви знаєте, особисте ставлення до інфекції людей, які працюють в “ковідних” лікарнях, суттєво змінилось. На початку пандемії ми всі з жахом дивилися на те, що відбувається в світі. Відповідно, більшість людей відчували побоювання за власне життя і здоров’я.
Але з того часу переважна більшість лікарів чи медперсоналу перехворіли на COVID-19. Значна частина має антитіла. Є ті, хто не захворів не дивлячись на тісні контакти з пацієнтами протягом року.
Є також проблеми, пов’язані саме з обраною вакциною. На мою думку, це один з найгірших варіантів, який можна було знайти. Бо вона є генериком вакцини AstraZeneca. Та, в свою чергу, продемонструвала погані результати з точки зору ефективності, порівняно з іншими.
Вакцина Covishield. Фото: DW
Крім того, Covishield є неоригінальною вакциною, виробленою в Індії, яка ніколи не була країною з дуже високою якістю препаратів. Більш того, з’являлись такі інформаційні посили, що в цього виробництва немає сертифікату GMP. Без нього не можна вживати жодного препарату, навіть всі українські компанії мають цей сертифікат.
Виникають дуже великі сумніви з точки зору ефективності. Тобто з трьох щеплених вона буде захищати лише двох. Є сумніви і щодо третього етапу клінічних випробувань. Заради чого тоді вакцинуватись?
Це дуже сумнівний препарат сумнівного походження з такими ж характеристиками. Мені так здається. Це дуже запізно, бо вже навіть країни третього світу почали вакцинацію раніше України. Тому ця вакцина виглядає як “рятівний круг” – хоч щось би завезти, а там розберемося. На мій погляд, краще все ж дочекатися Pfizer чи інших вакцин.
Вакцинація ж є добровільною?
Так, кожен підписує згоду. Щодо тих, хто відмовиться – я не чув, щоб когось відстороняли від роботи. Бо працювати нема кому.
Лікар Дилара Гарбуз, яка стала першою вакцінованою у Харківській області. Фото: kharkivoda.gov.ua
Зараз багато йде розмов про стан людей після COVID-19. Хтось каже про депресію, хтось про пригнічений стан. Це масове явище чи поодинокі випадки?
Не можна казати, що всі, хто перехворів на COVID-19, мають психоневрологічні проблеми. Невелика частка. Але астенія (підвищена стомлюваність. – автор), слабкість, неможливість зосередитись – вони спостерігаються у багатьох людей, які перенесли коронавірусну інфекцію.
Це також залежить від тяжкості захворювання, але не на 100%. Інколи люди хворіють не дуже тяжко, а неврологічні й навіть психічні розлади набувають критичного характеру. Звідти суїциди, про які пишуть у ЗМІ.
Ситуація з так званими “ковід-дисидентами”. Колись ви писали пост щодо людей, які не вірять у вірус чи у його серйозність. Чи можливо, на ваш погляд, їх переконати?
Якщо рік пандемії когось не переконав, то є лише два шляхи: він або взагалі не переконається, або зробить це на власному досвіді.
Як спеціаліст, який вже рік займається боротьбою з коронавірусом, що б ви порекомендували нашим читачам?
Я можу побажати лише одного – зберігати здоровий глузд. Не розслаблятися, не вважати, що все закінчилося, якщо карантин відмінили. Піклуйтеся про людей похилого віку: допомагайте їм перебувати вдома, поки не піде нормальна масова вакцинація, приносьте їжу, купуйте їм ліки та засоби індивідуального захисту. Допомагайте тим, хто має хронічні захворювання – цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння.
Тримайтеся подалі від скупчень людей. В будь-якому разі, більшість людей в Україні ще не перехворіла. Колективного імунітета ще немає. Необхідно дочекатися масової вакцинації до того, як знімати маски в транспорті чи супермаркеті. Не треба нехтувати власною безпекою та безпекою оточуючих.
Володмир Корсунов. Фото: Суспільне
Комментарии