Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав виннною в колабораційній діяльності уродженку села Кіндрашівка Куп’янського району, яка під час окупації зайняла посаду спочатку ” старости”, а пізніше “исполняющей обязанности помощника начальника отдела Кондрашевского территориального отдела временной военно-гражданской администрации Купянского района”. Про це стало відомо з вироку суду. Як з`ясував Харківський антикорупційний центр з порталу “Судова влада”, мова йде про Наталію Казарєзову, яка до призначення в окупантів працювала завідуючою місцевої бібліотеки протягом 29 років.
Із судових документів стало відомо, що у період із 1 червня по 10 вересня Казарєзова, фактично виконуючи обов`язки старости села Кіндрашівка, а в подальшому перебуваючи на нижчій “посаді”, організовувала життєдіяльність селища, а саме ремонтні роботи з відновлення водопостачання та прибирання території, видачу гуманітарної допомоги від представників окупаційної влади рф у вигляді продуктів харчування та грошових коштів (російських рублів).
У судовому засіданні Казарєзова свою провину не визнала. Пояснила, що на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну організувала видачу хлібу. Казарєзова стверджує, що на той час сільський голова кудись зник. Вона начебто роздавала ліки, дитяче харчування, підгузки, які вдавалось передати з Харкова. У березні 2022 року місцеві підприємці привезли олію, борошно, свиней, яких місцеві мешканці зарізали. Ці продукти Казарєзова, як вона стверджує, роздавала людям. У кінці квітня з`явився голова ОТГ Сергій Коньшин, і, за словами Казарєзової, повідомив місцевим мешканцям, що домовився про видачу російської гуманітарної допомоги в селищі.
За словами Казарєзової, хоч вона і була проти, але голова Кіндрашівської ОТГ своїм розпорядженням, з українською печаткою на аркуші, призначив її старостою селища, бо сам голова майже не перебував у населеному пункті. Вибрали Казарєзову “старостою” на зборах мешканців селища. Були ще два кандидати, але вони відмовились.
За словами Казарєзової, пропрацювавши 18 днів “старостою”, вона приїхала в сільраду та звільнилась, але коли зайшла в кабінет, то побачила військового рф, який сказав, що вона повинна залишитись працювати, але посада буде не староста, а інакша. Казарєзова повідомила, що її сім`я планує виїхати, тому відмовилася. Військовий надав їй декілька днів для роздумів.
Казарєзова стверджує, що їй погрожував голова Кіндрашівської ОТГ Сергій Коньшин та російські військові, після чого вона погодилась працювати в окупаційній адміністрації. Тісно співпрацювала до звільнення селища з Коньшиним, а можливості відмовитись не було, оскільки погрожували її дітям. Казарєзова заявляє, що у її підпорядкуванні не було нікого, накази вона не видавала, а рішення щодо видачі/невидачі 10 000 рублів не мала права приймати.
У суді було допитано багато свідків, дехто з них заявив про те, що Казарєзову ніхто не примушував йти працювати “старостою”. Також багато свідків говорять про те, що Казарєзова не агітувала за росію, до повномасштабного вторгнення розмовляла українською мовою, а також намагалась допомогати мешканцям селища вижити в окупації.
Раніше Казарєзова обиралась депутатом Кіндрашівської сільської ради, будучи членом ВО “Батьківщина”. В 2020 році займала посаду голови Кіндрашівської сільської територіальної виборчої комісії, і саме вона оголосила підсумки виборів та представила обраного голову Кіндрашівської ОТГ Сергія Коньшина.
Суд визнав Казарєзову винною у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Жінці призначили покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на 10 років, без конфіскації майна. На рішення суду може бути подана апеляція.
Комментарии