Позавчора ми спостерігали, як люди руками і косами за кілька хвилин розчищають злітну смугу, аби дати злетіти літачокві санавіації. Бачили ми не в кіно, був це не Тарантіно, були це наші українські реалії, місце дії – Сахновщина в Харківській області.
З вікна будинку випала дитина. Дівчинка, рік і 8 місяців, перелом основи черепу. Оперувати в Сахновщині неможливо.
Стан критичний.
Старший черговий лікар невідкладної допомоги подзвонила рівно у той момент, коли я якраз говорила нашому беззмінному капітану санавіації Yurii Sagaidachny що мені надто складно підтримувати цей проект, він надзвичайно дорогий, грошей на нього немає, а у мене в фокусі уваги поранені.
Звісно, Юрій полетів. Політ обійшовся десь у 10 тис грн, летіли в борг.
На підьльоті побачив, що смуга (а опікується нею, традиційно, районне самоуправління) поросла травою. Знайшов вільний шматочок, якось втулився. А злетіти – не може, потрібно вільних метрів ну хоча б 200-400, досвідченому пілоту.
Дитина помирає, літак не може злетіти.
І тут на полі з’являються люди, односельчани, молоді і не дуже чоловіки, в тому числі один з наших ветеранів АТО, і починають руками й косами розчищати ту злітну смугу.
Літак злетів. Дитина врятована.
Я люблю вас, люди. Ви неймовірні. Ви робите дива там, де, здається, порятунку не буде.
Бережіть себе, зберігайте спокій і підтримуйте санавіацію
Комментарии