У Харкові 1937 року вистачало страшилок і навіть без політичних репресій. Бо тоді не тільки в підвалах на Дзержинській стріляли. На Холодній горі те саме робили. Можливо, у менших масштабах, але п’ять вишаків в один день по кримінальній справі в моїй колекції вже є.
Було за що! Навіть з офіційних повідомлень видно, що місто накрила хвиля бандитизму: збройні нальоти, роздягання. Не 1920-23-ій, але теж не слабо. Особливо страждали ларьки Харчоторгу, коли вірити начальнику харківської міліції майору Берковичу. Яскравий показник добробуту населення!
Та знайшовся ще яскравіший…
27 березня, серед біла дня, двоє відморозків зарізали на квартирі у Південному лікаря Коханенка. Під час пограбуваня. Похорони були багатолюдними: в селищі любили і поважали жертву. Тому мєнти й здивувалися, коли за кілька днів побачили могилу розритою, а покійника – роздягненим. Чи то цуцик, чи то стукачі привели правоохоронців до хати громадянина Шевченка. А там – повний набір речових доказів.
Спочатку знайшли лопату з рештками матерії з обивки труни, а потім – піджак покійного. Дружина лікаря упізнала в “копателі” убивцю. “Жадность фраера сгубила”? Само собою! Але оцініть тодішню вартість піджака! Коли чувак, вже маючи за собою стопудову статтю, поліз ще й у могилу, ризикуючи попастися.
…Агов, Голлівуде!
У вас таке придумають?
Комментарии