Розстрільні вироки 15 крадіям: як у Харкові з відкатами боролись

Аватар пользователя Эдуард Зуб
Эдуард Зуб
0

26 квітня 1921 року – не просто "знаменна дата", а ще й вельми повчальна, бо саме у цей день харківці дізналися про небуденну подію.

Особвідділ Харківського військового округу поставив обличчям до стіни цілий трудовий колектив – міжвідомчу комісію для закупки телефонно-телеграфного майна. Мало того, що у повному складі, та ще й разом з інспекторами робітничо-селянської інспекції, котрі мали ту комісію контролювати.

А щоб їм не нудно було, пішло під "вишак" і кілька постачальників. Усього 15 чоловік набралося. На чолі з заступником наркома пошти та телеграфу, "полум'яним комуністом" Неведомським Віктором Йосиповичем.

А підвели їх під стіну все ті ж самі невмирущі "ВІДКАТИ"...

Я міг би накидати зараз купу цифр, бо слідчі копнули тоді глибоко. Але обмежусь кількома найцікавішими.

Замовила комісія приватнику Радовильському 500 пудів телеграфної фарби. Той запросив не тільки плату, а й архідефіцитні на той час компоненти – 5 відер спирту і 150 пудів гасу.

Два відра відразу ж відкотили комісії, скількись там відкотили і гасу.

Стали приймати готовий продукт – фарба ні к бісу! Ну, кинули трохи інспектору, щоб акт прийомки підписав. Той підписав.

Та почали надходити скарги від телеграфістів: шо це за х...я?!

Коли пізніше провели аналіз, не знайшли в тій фарбі ні спирту, ні гасу. Бо те, що дісталося виробнику, теж розікрали.

Пік зловживань припав на кінець 1920-го початок 1921-го.

Коли комісія поїхала до Криму, приймати трофейне майно, залишене врангелівцями.

Ох, як хлопці тоді підлаталися!

Бо ж "война все спишет". Не списала, як виявилося.