Думаю, до Дня злуки такого не виставить ніхто… А це, між іншим, реакція офіційного Харкова на Акт Злуки. Традиційна для більшовиків самовпевненість і ще й з претензіями на пророцтво.
Тепер по факту: “час Советского Львова” настав аж за двадцять років потому. Але “бедняку-крестьянину Галиции” так і не вдалося прищепити “большевистскую заразу”.
Хоча й старалися.
І батогом, і пряником.
і словом, і зброєю.
Галичина стала тим шматком, яким Радвлада, врешті-решт, і вдавилася. Хай і не відразу, а за пів-віку.
Висновків два:
а) не лізь у пророки, коли ніхто не просить;
б) “большое видится на расстоянии”.
Я так кумекаю, що вже у 1991-му значення “киевской комедии” виявилося у повній мірі…
Комментарии